Пластикове забруднення може не тільки шкодити екології, але й непомітно посилювати поширення антибіотикорезистентних бактерій. Про це йдеться в масштабному огляді, опублікованому в Journal of Hazardous Materials (JHM). Автори проаналізували життєвий цикл пластику — від видобутку сировини і виробництва до використання, утилізації та перероблення — і знайшли безліч механізмів, які можуть сприяти зростанню стійкості до ліків.
На ранніх етапах — при видобутку нафти і газу для пластику — застосовуються біоциди, а при витоках сировини в навколишнє середовище потрапляють важкі метали і ароматичні сполуки. Ці речовини здатні викликати так звану коселекцію, коли мікроби, пристосовуючись до токсинів, одночасно отримують і стійкість до антибіотиків.
Під час виробництва до пластику додають пластифікатори, стабілізатори та антимікробні компоненти, які не пов'язані з полімером міцно і поступово вимиваються. Дослідження показують, що такі речовини можуть стимулювати передачу генів стійкості в бактеріальних спільнотах.
Небезпека зберігається і після використання: на полігонах і в фільтратах звалищ знаходять стійкі штами, а в морях і річках формується так звана пластисфера — колонії мікроорганізмів на поверхні пластикових відходів, де гени стійкості циркулюють особливо активно. При перероблюванні пластику ситуація погіршується: в повторно використовуваних матеріалах концентрація металів і добавок може збільшуватися, а мийні та дезінфекційні засоби з технологічних процесів потрапляють у стічні води, знову створюючи умови для коселекції.
Автори підкреслюють: необхідні нові стандарти виробництва та комплексні програми моніторингу, щоб мінімізувати вплив пластику на формування стійких інфекцій.
Джерело: ukr.media
