Автор фото, Dave Benett/Getty Images
Підпис до фото, Девід Аттенборо на презентації фільму BBC Studios "Планета Земля III" у 2023 році8 травня 2026Час прочитання: 6 хв
Його голос став добре знайомим майже кожному британському телеглядачеві за понад 70 років телевізійної кар’єри. Працюючи на ВВС із 1952 року, Девід Аттенборо створив, мабуть, найвідоміші та найзапам’ятніші програми корпорації. Один із піонерів документалістики про природу відзначає своє 100-річчя.
Але Аттенборо не поспішає на заслужений відпочинок: у квітні 2026 року на Netflix вийшов документальний фільм “Девід Аттенборо. Історія про горил”. Легендарний режисер озвучив його закадровим текстом.
Значна частина оповіді складається з уривків його особистих щоденників за 1978 рік, коли Аттенборо знімав життя горил для серіалу “Життя на Землі”. Фільм поєднує архівні кадри з сучасними зйомками.
Автор фото, Nancy Cowan /Sunday Mirror/Mirrorpix via Getty Images
Підпис до фото, 1955, Аттенборо з дружиною Джейн і дітьми
Автор фото, Arthur Greated/Daily Mirror/Mirrorpix via Getty Images
Підпис до фото, 1956, Аттенборо і 6-тижневе ведмежа
Девід Фредерік Аттенборо народився 8 травня 1926 року в Лондоні.
Його батько викладав давньоанглійську мову та керував коледжем Університету Лестера.
Під час велопрогулянок батька графством Лестершир у юного Девіда зародився інтерес до ботаніки та зоології.
Його старший брат Річард, який був актором, режисером та продюсером, присвятив своє життя кінематографу й помер у 2014 році у віці 90 років.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Девід і Річард Аттенборо у 1988 році
Після закінчення середньої школи для хлопчиків у Лестері Девід отримав стипендію Клер-коледжу Кембриджського університету для вивчення геології та зоології.
У 1947 році його мобілізували до армії. Він прослужив два роки лейтенантом-інструктором на флоті, а потім отримав роботу в освітньому видавництві Hodder and Stoughton. Аттенборо описав цю посаду як надзвичайно нудну.
Його кар’єра на ВВС розпочалася у 1952 році як стажера. За два роки він став продюсером відділу документального мовлення ВВС.
Його поява на екрані як ведучого стала випадковою. Одного разу він супроводжував Джека Лестера, куратора рептилій Лондонського зоопарку, в експедиції. Матеріали цієї подорожі лягли в основу програми Zoo Quest (“Зооквест”).
Перед першим виходом в ефір Лестер захворів, і Девіда Аттенборо в останній момент попросили замінити його як ведучого.
Автор фото, Central Press/Getty Images
Підпис до фото, 1958, Аттенборо на зустрічі з принцом Чарльзом і принцесою Анною показує какаду, якого спіймали під час зйомок програми "Зооквест"
Автор фото, Keystone/Getty Images
Підпис до фото, Атенборо та лемури. Лондонський зоопарк, 1961 рік
У березні 1965 року він зайняв посаду керівника другого каналу ВВС (BBC Two). Під його керівництвом канал став першим у Великій Британії, що почав кольорове телевізійне мовлення.
Аттенборо поставив собі за мету створити сітку мовлення, яка була б одночасно розважальною та просвітницькою. Він започаткував багато нових для свого часу програм, зокрема й таких, що не стосувалися дикої природи, а висвітлювали музику, шоу-бізнес чи фінанси.
Автор фото, Alfred Markey/Mirrorpix/Getty Images
Підпис до фото, Аттенборо на конференції BBC у 1965 році
У 1969 році Девід Аттенборо став програмним директором, увійшов до складу керівної ради ВВС і відповідав за контент програм першого і другого телеканалів.
Його пророкували на посаду генерального директора корпорації, але він вважав таку роботу позбавленою інтересу. Вона відволікала від створення документальних фільмів.
Тому він відмовився від своєї керівної посади, почав працювати як фрілансер і продовжив знімати фільми про життя в різних куточках планети.
Підпис до фото, Аттенборо вважав офісну роботу нудною та пішов з керівної посади
У 1976 році розпочалася робота над документальним серіалом Девіда Аттенборо “Життя на Землі” (Life on Earth). Серіал охоплює появу та еволюцію життя на планеті — від її зародження 3,5 мільярда років тому до виникнення нових видів комах, земноводних, ссавців і, врешті-решт, людини.
Раніше ніхто не намагався зняти документальний фільм про природу такого масштабу. За три роки знімальна група побувала в 40 країнах і зафільмувала понад 600 видів тварин.
Серіал вийшов в ефір BBC Two у 1979 році, його подивилися 500 мільйонів глядачів.
Після цього за Аттенборо закріпилася репутація найуспішнішого та найвпливовішого режисера документального кіно про природу.
Підпис до фото, Аттенборо 1974 року
Його зустріч із горилами в горах Руанди, показана в серіалі, часто визнається одним із найвидатніших телевізійних моментів усіх часів.
“У погляді горили більше розуміння та глибокого змісту, ніж у будь-якої іншої відомої мені тварини, — розповідав телеглядачам Аттенборо, поки горили безтурботно гралися позаду нього. — Якби була можливість перестати бути людиною і потрапити у світ якоїсь іншої істоти, то це була б горила”.
Під час створення фільму використовувалися нові методи мікрофотографії. Крім того, програма внесла новий елемент у телевізійну драматургію: ведучий починав розповідь про походження тієї чи іншої тварини в одному місці, а закінчував її за тисячі кілометрів, у зовсім іншій обстановці.
Автор фото, John Sparks
Підпис до фото, Аттенборо з горилами — один із найбільш пам'ятних моментів в історії телебачення
Автор фото, John Sparks / Nature Picture Library via Netflix
Підпис до фото, Аттенборо та чайки
Аттенборо озвучив усі 250 епізодів програми “Жива природа на Першому” (The Living Planet), а епізод 1978 року про сурикатів вважається найкращим документальним телефільмом усіх часів.
Продовження серії “Життя на Землі” виходили до 2008 року. Останній епізод, “Життя в холоді” (Life in Cold Blood), присвячений рептиліям.
Автор фото, Daniel Berehulak/Getty Images
Підпис до фото, Аттенборо в Австралії у 2003 році
Автор фото, Daniel Berehulak/Getty Images
Підпис до фото, Аттенборо з дитинчам крокодила
Автор фото, Cate Gillon/Getty Images
Підпис до фото, Аттенборо з гігантським метеликом, 2008 рік
Але це не означає, що робота над документальними фільмами припинилася: останній вийшов буквально нещодавно у квітні 2026 року. А у 2011 році 85-річний документаліст працював перед камерою за арктичних температур: він був ведучим серії програм “Замерзла планета” (Frozen Planet).
Підпис до фото, А до “Змерзлої планети” був ще й “Замерзлий світ”: кадр зі зйомок The Living Planet: The Frozen World на субарктичному архіпелазі Південна Георгія 1984 року
Атенборо також стурбує стан довкілля. Це знайшло відображення у його працях State of the Planet (“Стан планети”) та The Truth About Climate Change (“Правда про зміну клімату”). Кліматичні активісти навіть використовували його фотографії під час протестів.
Автор фото, Photo by Richard Baker / In Pictures via Getty Images Images
Підпис до фото, Протест кліматичних активістів у Лондоні у 2019 році
Автор фото, The Green Planet, BBC
Підпис до фото, Кадр із серіалу The Green Planet у 2021 році. Серіал досліджує взаємини рослин із навколишнім світом
«Я вважаю, що світ дикої природи – це величезне джерело радості, краси та натхнення, — говорив він. — Це джерело багатьох аспектів життя. Воно робить наше життя вартим того, щоб його прожити».
Автор фото, James D. Morgan/Getty Images
Підпис до фото, На честь Аттенборо неодноразово називали нещодавно відкритих тварин (у тому числі вимерлих) та рослини. Наприклад, равлик Attenborougharion rubicundus у 2017 році
8 травня, у день народження сера Девіда, в лондонському Альберт-холі відбудеться святковий півторагодинний захід під назвою “100 років Девіда Аттенборо на планеті Земля”. Його транслюватимуть на BBC One та iPlayer о 20:30 за лондонським часом.
Оркестр ВВС виконає музику з його документальних фільмів та серіалів, а на сцені покажуть деякі з найвизначніших моментів із природничого архіву ВВС.
Автор фото, Eddie Mulholland-WPA Pool/Getty Images
Підпис до фото, У 2019 році королева Єлизавета вручала Аттенборо премію
Джерело