Норвезький парламент одноголосно схвалив приєднання до Угоди про створення Міжнародної комісії з відшкодування збитків Україні.
Про це поінформував глава українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга у соціальній мережі Х.
"Висловлюємо подяку норвезькій стороні та Еспену Барту Ейде (керівнику МЗС Норвегії) за сприяння у прийнятті цих важливих законодавчих ініціатив. Спільними зусиллями ми забезпечимо повну відповідальність Росії за агресію та інші вчинені нею злочини", — зазначив Андрій Сибіга.
7 травня нижня палата парламенту Ірландії, Дойл Ерен, 6 травня ратифікувала Угоду про створення Міжнародної комісії з відшкодування збитків Україні.
Міжнародна комісія з відшкодування, яка розглядатиме вимоги щодо компенсації за збитки, завдані Росією, почне функціонувати у 2027 році. Для цього відповідну Угоду мають ратифікувати щонайменше 25 держав. Заступниця глави Офісу Президента Ірина Мудра висловила сподівання, що необхідна кількість ратифікацій буде досягнута до кінця 2026 року.
Інформація про Реєстр збитків
8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт щодо Реєстру збитків, спричинених російською агресією. Цей документ спрямований на захист прав та інтересів української держави та її громадян, зокрема, надає можливість фіксувати інформацію про завдані Росією збитки та сприяє формуванню механізмів відшкодування.
22 березня 2024 року в Києві було урочисто відкрито офіс Реєстру збитків, завданих Росією. 2 квітня того ж року функціонал реєстру став доступним через мобільний застосунок "Дія". За допомогою додатку українці мають можливість подавати заяви стосовно знищеного або пошкодженого нерухомого майна: приватних будинків, квартир, дачних чи садових будинків, а також інших житлових приміщень. Для подання заяви необхідно бути власником майна та мати Акт обстеження від представників місцевої влади.
Загалом Реєстр збитків передбачає приймання заяв за понад 40 категоріями. Серед них: випадки загибелі людей, тортур, сексуального насильства, тілесних ушкоджень, примусового виселення та переміщення, втрати майна та доходів, пошкодження об’єктів критичної інфраструктури та інших державних об’єктів, а також збитки, завдані історико-культурній спадщині та довкіллю.
Source: suspilne.media