15 червня Європейський Союз розпочинає перший блокКожен блок — це група взаємопов’язаних вимог та умов для членства в Євросоюзі. переговорів про вступ України до ЄС під назвою "Засади".
Для обговорення шляхів реалізації Україною вимог блоку було скликано міжурядову конференцію. Країни-члени ЄС представляють на ній міністри у справах Європи.
Тобто, розпочинаються офіційні переговори про повноправне членство України в Євросоюзі. У їхніх рамках сторони узгоджуватимуть зміст та параметри адаптації України до стандартів ЄС.
Для закриття першого блоку Україні слід прискорити темпи та підвищити якість реформ у сфері верховенства права, прав людини та боротьби з корупцією. Деякі вимоги необхідно виконати вже в найближчі місяці. Інші ж мають час до завершення переговорного процесу про вступ.
"Це важливий етап, що свідчить про прагнення, стійкість та наполегливу працю двох кандидатів, які обрали Європу та її цінності", — зазначено у заяві головуючого Кіпру в Раді ЄС. Другий кандидат — Молдова. Вона просувається до вступу в ЄС паралельно з Україною, тому Євросоюз відкрив перший блок одночасно для обох.
Суспільне пояснює, що становить блок "Засади", чому його нарешті розблокували й що відбуватиметься далі.
Що таке переговорні блоки?
Про поняття блоків Україна вже чула на етапі аналізуЦе процедура, під час якої Єврокомісія разом з країною-кандидатом на членство в Євросоюзі, аналізує відповідність її національного законодавства праву ЄС (відоме за латинською назвою “спільне надбання” — acquis communautaire). — аналізу законодавства — який передує відкриттю переговорів. Україна здійснила найшвидший аналіз в історії Євросоюзу — він тривав 14 місяців. За цей час, з липня 2024 року по вересень 2025 року, відбулося 34 зустрічі представників ЄС з понад тисячею українських посадовців.
Аналіз традиційно проводять за 33 переговорними розділами, які згруповані в шість блоків. А саме:
- "Засади процесу вступу в ЄС" (Fundamentals);
- "Внутрішній ринок" (Internal Market);
- "Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток" (Competitiveness & Inclusive Growth);
- "Зелений порядок денний та стале сполучення" (Green Agenda & Sustainable Connectivity);
- "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості" (Resources, Agriculture & Cohesion);
- "Зовнішні відносини" (External Relations).
За результатами аналізу визначаються пріоритетні реформи — "орієнтири" для кожного з блоків. Далі Єврокомісія публікує звіт про прогрес країни на шляху до Євросоюзу, і Рада ЄС приймає рішення про відкриття першого переговорного блоку.
Країна повинна ухвалити частину реформаторських законів та провести підготовчу роботу ще до початку перемовин про вступ. Це спонукає кандидатів розподіляти завдання, які вже відомі, більш рівномірно.
Кількість блоків та їхні назви зараз такі ж, як були під час аналізу. Тільки розділів тепер не 33, а 35. Два додаткові — це технічні чи політичні питання, специфічні для кожної країни-вступника до ЄС. Наприклад, Розділ 35 для Сербії стосується відносин із Косовом.
Що відбувається під час переговорів країни про вступ? По суті, те саме, що й раніше: Україна адаптує своє законодавство та продовжує втілювати реформи, які наближають її до ЄС.
Коли всі переговорні блоки будуть закриті, Єврокомісія підготує новий звіт, за яким Рада ЄС ухвалить рішення, чи підписувати з країною Договір про приєднання.
Що міститься в блоці "Засади"
"На першій Міжурядовій конференції в понеділок, 15 червня, ми відкриємо блок, що стосується основ процесу вступу. Він охоплює ключові цінності та принципи, на яких побудовано ЄС: від верховенства права до потужних демократичних інституцій", — коротко підсумувала суть цієї події президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Цей блок вважається найважливішим з усіх, тому саме його під час переговорів завжди відкривають першим і закривають останнім. У блоці містяться такі переговорні розділи: "Судова система та основоположні права", "Правосуддя, свобода та безпека", "Державні закупівлі", "Статистика" та "Фінансовий контроль".
ЄС прагне бачити у ролі свого нового члена країну, де відбувається боротьба з корупцією, належно функціонують демократичні інститути, держава управляється ефективно, а економіка є стабільною та розвиненою. Це створює фундамент для впровадження інших змін відповідно до вимог ЄС.
За словами експертки European Policy Centre Аманди Пол, прогрес щодо "Засад" визначає динаміку всього переговорного процесу. Водночас, "переговори можуть бути призупинені у випадку серйозного та тривалого порушення цінностей ЄС".
Серед пріоритетів для України в межах цього блоку Пол відзначає антикорупційні заходи. Вони будуть інтегровані в усі переговорні розділи.
Важливо, що зміни мають відбуватися не лише на рівні рішень влади. У реформах має брати участь також громадянське суспільство. "[Воно має] вагомий досвід у просуванні реформ. Європейські інституції довіряють його незалежності та експертизі у багатьох сферах", — підкреслює Пол.
Молодь біля театру імені Франка в Києві протестує проти обмеження незалежності НАБУ й САП 24 липня 2025 року. Двома днями раніше Верховна Рада підтримала законопроєкт №12414, окремі пункти якого ліквідовували незалежність цих органів. У низці міст країни люди вийшли на протести. 31 липня народні депутати скасували запропоновані раніше зміни. Суспільне Новини/Олександр Магула
Як зазначає “Європейська правда”, на початку переговорного процесу важливо досягти проміжних цільових показників (interim benchmarks) у сферах верховенства права й правосуддя. Тобто на етапі роботи над “Засадами” Україні важливо продемонструвати, що обіцяні реформи не залишилися на папері. Вони мають втілюватися в життя та відображатися в роботі владних інституцій.
Саме тому в рамках переговорів завжди виділяють проміжні та кінцеві вимоги. Щось потрібно виконати вже зараз, а на щось потрібні роки, і це буде оцінено лише наприкінці переговорного шляху.
Чому досі переговори були заблоковані й що змінилося
Єврокомісія рекомендувала розпочати офіційні переговори з Україною про вступ до ЄС у січні 2025-го. Попри готовність Києва, 27 країн-членів Євросоюзу мали ухвалити одностайне рішення про відкриття переговорних блоків — і саме принцип консенсусу виявився головним викликом для України на цьому етапі.
Цей процес так довго блокувала одна країна — Угорщина. Її тодішній прем’єр Віктор Орбан вважав, що Україна приділяє недостатньо уваги темі прав угорської меншини на Закарпатті. А оскільки питання прав нацменшин є у переліку вимог до України для вступу в ЄС, Орбан невпинно на цьому наголошував. І висував власні вимоги щодо прав закарпатських угорців.
Зіграли роль і парламентські вибори в Угорщині, які наближалися. Коли ж вони у квітні 2026-го завершились поразкою Орбана, ситуація кардинально змінилася.
Саболч Вьорош, угорський журналіст і співзасновник медіа Válasz Online, у розмові з Суспільним наголошує: судячи із заяв та дій попереднього уряду, схоже, він насправді “не мав жодного наміру укладати реальну угоду” щодо угорської нацменшини в Україні. І висував до Києва нереалістичні вимоги.
Як приклад Саболч наводить вимогу щодо представництва угорської меншини у Верховній Раді. Реалізувати її під час воєнного стану неможливо, оскільки для цього потрібні зміни до Конституції.
До слова, за даними джерел Суспільного, цей пункт — єдина з 11 вимог Угорщини, яка досі залишається під питанням. Він може стати предметом подальших переговорів з Євросоюзом, якщо на цьому наполягатиме Угорщина чи інша країна, чия нацменшина проживає в Україні — наприклад, Болгарія чи Польща.
На початку червня новий прем’єр Угорщини оголосив, що після “інтенсивних переговорів” Україна нарешті погодилася реалізувати вимоги Будапешта щодо освіти, культури та мови. І якщо домовленостей буде дотримано, угорський уряд також погодиться на відкриття першого переговорного блоку.
"Усього за три тижні ми досягли того, чого Віктор Орбан та його уряд не спромоглися досягти за 10 років", — так Петер Мадяр підсумував переговори з українською стороною.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі у Брюсселі, Бельгія, 29 травня 2026 року. REUTERS/Omar Havana
Що буде відбуватися далі
У довгостроковій перспективі відкриття першого блоку означає офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами держав-членів ЄС для узгодження майбутнього договору про вступ.
На першій міжурядовій конференції, де запускають блок “Засади”, представляють делегації, які братимуть участь у переговорах, переговорну рамку та переговорну позицію країни-кандидата.
Важливий момент: переговори — це не односторонній процес. Вони зацікавлюють як країну-кандидата, так і Євросоюз, який також має підготуватися до розширення.
Результати переговорів буде внесено до проєкту договору про вступ. Це станеться після того, як вдасться узгодити всі розділи.
Кожен переговорний блок відкривається окремо. Кілька блоків можуть бути відкриті паралельно. Як заявив минулого тижня під час години запитань до уряду в парламенті віцепрем’єр Тарас Качка, Україна очікує на рішення про відкриття всіх шести переговорних блоків вже у червні-липні цього року.
Саме тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 8 червня в Києві, що "наступний місяць буде вирішальним" для української євроінтеграції.
За словами Тараса Качки, запуск першого блоку дозволяє домовлятися про відкриття інших п’яти блоків буквально наступного дня. “Відповідно, намір ухвалити всі рішення щодо всіх шести блоків у червні-липні на сьогодні є реалістичними та практичними, і ми отримали підтвердження від усіх держав-членів: Польщі, Франції, Угорщини, Німеччини та інших”, — наголосив він.
Водночас він зазначив, що "ситуація не може оперативно змінюватися".
Відкриття блоків — це початок фінального етапу вступу до ЄС, пояснює профільний віцепрем’єр. За його підрахунками, у Верховній Раді зареєстровано близько 100 комплексних та точкових законопроєктів, готових до розгляду й прийняття.
Український центр європейської політики опублікував дослідження щодо майбутніх реформаторських кроків України. Наприклад, у судовій реформі ключовим питанням є стабільна і доброчесна робота органів суддівського врядування, зокрема Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
В антикорупційній сфері потрібно посилити незалежність антикорупційних органів, усунути правові перешкоди для розслідування корупційних злочинів, переглянути строки давності таких правопорушень, щоб їх не закривали після затягування судового розгляду тощо.
ЄС очікує на зміни щодо органів правопорядку: перезапуску ДБР, подальшого реформування Нацполіції, БЕБ та СБУ. Наприклад, конкурси на керівні посади в цих інституціях мають бути прозорими, а до комісій з відбору кандидатів — увійти міжнародні експерти.
Крім того, реформ потребують міграційна служба, система надання притулку та управління кордонами.
Комісарка з питань розширення ЄС Марта Кос на форумі на підтримку проведення реформ в Україні, необхідних для наближення вступу до ЄС, разом із віцепрем’єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою та першим заступником голови Верховної Ради України Олександром Корнієнком. Київ, 8 червня 2026 року. REUTERS/Alina Smutko
Коли ж Україна зрештою вступить до ЄС
Найбільше це залежить від тривалості та умов завершення війни.
Як наголошує Аманда Пол, переговори про вступ із кандидатом, який перебуває у стані війни, — безпрецедентний виклик як для України, так і для ЄС. “Хоча уряд України залишається функціональним, ключовим викликом є послаблення потенціалу державного управління через нестачу персоналу, недостатнє фінансування та скорочення відповідної експертизи”, — наголошує експертка.
За її словами, для вступу до ЄС та післявоєнного відновлення потрібно зміцнити інституційну спроможність ключових органів влади та комплексно реформувати державне управління.
Українська влада підкреслює, що робить усе від неї залежне на шляху до ЄС і озвучує доволі оптимістичні сценарії щодо перспективи вступу.
Україна позиціонує питання вступу до ЄС як частину гарантій безпеки після завершення війни. У запропонованому Києвом плані мирної угоди з РФ на 20 пунктів пропонувалася конкретна дата вступу — 2027 рік. Це найамбітніша дата з усіх, що звучали доти. Тарас Качка назвав її “орієнтиром для прискорення переходу до мирного життя”.
Друга стадія — підготовка та підписання договору про вступ України до ЄС. Його мають ратифікувати всі держави-члени Євросоюзу. “Це великий документ, підготовка якого, узгодження та підписання з усіма урядами займає до року часу. І після цього настає ратифікація, яка зазвичай триває до двох років”, — пояснює Качка.
Він наголосив, що ці процеси можна прискорити, якщо частину з них вести паралельно.
Та не всі європейські лідери поділяють такий оптимізм. Петер Мадяр, хоч і дав зелене світло просуванню переговорів, наголошує: “Угорщина продовжує виступати проти прискореного вступу України до ЄС. Якщо Києву вдасться закрити всі 33 розділи про вступ протягом наступних 10-15 років, моя країна підтримає вступ України, за умови проведення юридично обов’язкового референдуму”.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також вважає ідею з 2027 роком нереалістичною. Від нього лунала ідея альтернативи класичному членству в ЄС для України — асоційоване членство. За його словами, воно передбачає крок до “глибшої інтеграції України в інституції та структури ЄС”. Але це відбудеться без права голосу на засіданнях Євроради та Європарламенту.
Таким чином, Україні не довелося б ще 10-15 років залишатися повністю за межами інституцій ЄС. Вона змогла б інтегруватися значно раніше в рамках окремих секторів економіки.
Але цю ідею відхилив президент Володимир Зеленський як “неприйнятну” для України.
Source: suspilne.media