Автор фото, Alain JOCARD / AFP via Getty Images
Зважаючи на атаки України по нафтовій галузі Росії, країна зіштовхується з дефіцитом пального, що вже помітно для громадян. Російські військовослужбовці та воєнкори також висловлюють занепокоєння. Президент Володимир Зеленський розцінює це як далекобійні санкції, які спонукають Росію до мирних переговорів та припинення війни.
Згідно з підрахунками BBC, обмеження на продаж пального торкнулися щонайменше 33 регіонів РФ. Проблеми з постачанням відчуваються навіть у Москві та аграрних центрах, особливо в Краснодарському краї. Крім того, великі нафтові компанії, такі як “Татнафта” та “Лукойл”, запроваджують власні обмеження.
За останні пів року українські атаки на російські нафтопереробні заводи та нафтосховища стали регулярними та значно інтенсивнішими. Цього тижня було зафіксовано загоряння на нафтопереробному заводі у Москві.
- Москва у диму після ударів України по НПЗ в Капотні. Видно велику пожежу
Україна переживала подібну кризу з пальним навесні та влітку 2022 року, коли Росія знищила майже всі нафтобази, що змусило країну кардинально перебудувати логістику постачання бензину та дизельного палива.
Проблеми у Москві
У суботу, 13 червня, Валентин (ім’я змінене з метою безпеки) приїхав на АЗС “Татнафти” на північному заході Москви і вперше зіткнувся з обмеженнями щодо продажу пального.
«Підходить заправник і каже, що оплата можлива лише готівкою, а заливають не більше 20 літрів, — розповідає він BBC. — Щоправда, додав, що якщо зробите коло і під’їдете ще раз, заллємо ще 20 літрів». Заправка в каністри також була заборонена — лише в бак автомобіля.
З подібних обмежень наприкінці травня розпочалася бензинова криза в окупованому Криму. Згодом ситуація на півострові погіршилася: виникли багатогодинні черги на заправках, а бензин почали продавати за QR-кодами.
- Бензин за QR-кодом, гречка про запас. Як паливна криза змінила життя анексованого Криму
«Як сказав мені заправник, це тому, що весь бензин спрямовано до Криму, — переказує Валентин. — Але, як я розумію, це лише його припущення».
На схожі обмеження скаржилися в Орловській та Ростовській областях. В Орловській області влада підтвердила, що рішення про заливку пального виключно в сертифіковані металеві каністри та спеціальні полімерні ємності належить “Роснефті”.
Автор фото, Igor IVANKO / AFP via Getty Images
Підпис до фото, Бензинова криза сильніше за інші нафтові компанії зачепила "Татнефть": її НПЗ зупинив роботу через наліт безпілотників
На іншій АЗС “Татнафти”, куди москвич Валентин заїхав у понеділок, ліміти були такими ж. Пізніше він відвідав заправку “Лукойлу”.
Там ліміт був значно лояльнішим — до 100 літрів на одну автівку, чого зазвичай вистачає водієві легкового автомобіля. Проте, “Лукойл” також не заправляє пальне в каністри.
Схожа ситуація спостерігається і в Санкт-Петербурзі. «Я можу точно сказати, що обмеження у 20 літрів бензину та 40 літрів дизеля діє лише в “Татнафті”, я сам там заправляюсь», — поділився співрозмовник BBC з Петербурга.
12 червня нафтопереробний завод “Танеко”, що належить “Татнафті”, зазнав атаки дронів. Це найбільший НПЗ компанії, і, за даними кількох джерел Reuters, він повністю зупинив свою роботу.
16 червня “Інтерфакс” повідомив, що обмеження введені на всіх автозаправках “Татнафти” по всій Росії.
Однак, у деяких регіонах, зокрема в Удмуртії та Челябінській області, повідомляли про дещо вищі ліміти: 30 літрів бензину та 60 літрів дизеля для одного легкового авто. Пізніше того ж дня з’явилася інформація, що обмеження не були введені в усіх регіонах країни. BBC звернулася до компанії за коментарем.
«Поки що такі обмеження не є критичними, — вважає петербуржець. — Компаній багато, а обмеження діють лише в “Татнафті”».
Підпис до фото, Де в Росії обмежують продаж палива в 2026 році
Ситуація залишається складною в Краснодарському краї. Ще 10 червня оперативний штаб краю повідомив про відсутність бензину на 15 заправках: “Переважно це невеликі приватні автозаправні станції”.
Такі АЗС страждають насамперед, оскільки не мають власного виробництва. Однак, проблеми торкнулися і великих компаній з власними НПЗ — наприклад, на заправці “Газпромнафти” в Краснодарі був відсутній бензин, як зазначає місцевий блогер Юрій Баранчик.
Пояснюючи причини, оперштаб посилається на “зростання споживчого попиту”, і саме “ажіотажем” влада регіону часто пояснює дефіцит пального.
Проблеми поступово починають торкатися Сибіру. У Кемерово одна із заправок невеликої мережі “Форус” ввела обмеження у 20 літрів бензину “на руки”.
А в Томську співрозмовник BBC зміг знайти бензин лише з третьої спроби. З дизельним пальним у місті також не все гаразд: щонайменше на одній заправці “Газпромнафти” в Тимірязєвському (селище на протилежному березі річки від Томська, яке вважається частиною міського округу) дизель повністю закінчився, помітила інша респондентка.
Цього тижня почали надходити повідомлення про проблеми і на Далекому Сході, зокрема в Хабаровському краї. Голова Ванінського району Анатолій Маслов пояснював перебої плановими ремонтними роботами на Комсомольському нафтопереробному заводі.
«Станом на сьогодні з 15 АЗС, що працюють на території муніципалітетів, лише на шести повністю обмежено видачу пального фізичним особам», — написав Маслов у своїх соціальних мережах.
У Криму, де гостра криза проявилася кілька тижнів тому через фактичну блокаду півострова українськими дронами, останніми днями з’явилися ознаки стабілізації ситуації.
У понеділок місцеві жителі та телеграм-боти для пошуку бензину на півострові повідомляли про вільний продаж пального на частині заправок, а влада досягла домовленостей з найбільшими мережами АТАН і ТЕС про фіксацію цін на бензин і дизельне пальне.
Загалом, за підрахунками BBC, до середини червня різні обмеження діяли щонайменше у 33 регіонах країни. При підрахунку враховувалися не поодинокі скарги в соцмережах, а випадки, підтверджені публікаціями регіональних ЗМІ та ті, що стосувалися щонайменше трьох АЗС в одному регіоні.
Наразі це все ще менше, ніж під час кризи восени 2025 року, коли обмеження та дефіцит пального охопили майже 60 регіонів. Якщо підтвердиться інформація, що “Транснафта” справді обмежила продаж пального у всіх регіонах своєї присутності, то ця цифра буде майже ідентичною минулорічній — обмеження торкнуться ⅔ регіонів країни.
Звідки взялася криза
Говорити про загальнонаціональний дефіцит пального ще зарано, вважає експерт Оксфордського інституту енергетичних досліджень Андреас Економоу.
Однак, наслідки українських атак на нафтопереробну інфраструктуру помітні в даних щодо виробництва бензину.
Економоу зазначає в коментарі для BBC, що завантаження російських НПЗ у травні було майже на 12% нижчим порівняно з минулорічним рівнем і опустилося нижче мінімальних значень за останні п’ять років.
Найбільше постраждало виробництво бензину, яке в травні скоротилося приблизно на 22% у річному вимірі. Виробництво дизельного пального знизилося приблизно на 15%.
Поточна хвиля атак відрізняється від кампаній 2024-2025 років своєю тривалістю та ускладненням відновлення підприємств, пояснює Економоу.
Проблеми поки що сконцентровані навколо окремих видів пального та окремих регіонів, а Росія все ще може компенсувати частину втрат за рахунок запасів, обмеження експорту та перерозподілу постачань, вважає експерт. Водночас, попереджає Економоу, ризики для внутрішнього ринку продовжують зростати, і керувати ситуацією стає все складніше.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Заправка в Москві
Російський експерт Кирило Родіонов називає поточну ситуацію найсерйознішою кризою на паливному ринку з 2023 року.
Він зазначає, що, згідно з офіційними даними Росстату, накопичене зростання роздрібних цін на бензин і дизель з початку року досягло 5,6% і 4,8% відповідно, тоді як офіційна інфляція становила 3,5%.
Влада вже вдалася до екстрених заходів. Як повідомляли російські ЗМІ, деяким НПЗ дозволили тимчасово випускати бензин і дизель, які формально відповідають стандарту “Євро-5”, але за певними параметрами відповідають більш старому стандарту “Євро-3”.
Такий захід має допомогти збільшити обсяги виробництва пального та знизити ризик локального дефіциту, але, як зазначають експерти, таке пальне може прискорювати знос двигуна, вихлопної системи та каталізаторів автомобіля.
Додатковий тиск на ринок чинить зростання світових цін на нафту після загострення ситуації на Близькому Сході.
За словами аналітика російського інвестиційного холдингу “Фінам” Сергія Кауфмана, експорт стає більш привабливим для нафтових компаній навіть попри чинний механізм демпферних виплат. Водночас влада продовжує ембарго на експорт різних видів пального. Зараз діє заборона на експорт бензину для всіх, а дизельного палива — для підприємств, що не є виробниками.
Експорт бензину становить лише 5–6% внутрішнього ринку, зазначав раніше голова Інституту енергетики та фінансів Марсель Саліхов. Заборона може трохи пом’якшити ситуацію, але не зможе повністю компенсувати проблеми з виробництвом пального.
Серед заходів, до яких влада вже неодноразово вдавалася під час дефіциту пального і продовжує використовувати зараз, — імпорт нафтопродуктів з Білорусі.
Національне біржове цінове агентство повідомляло, що в травні сумарний обсяг продажу бензину білоруського виробництва на Петербурзькій біржі був у 26 разів більшим, ніж рік тому — 23,64 тис. тонн проти 0,9 тис.
На що вплине дефіцит?
Дефіцит пального та зростання його цін можуть позначитися на сільському господарстві.
Самопроголошений голова анексованого Росією Криму Сергій Аксьонов повідомив 15 червня про початок збиральної кампанії ранніх зернових культур, таких як ячмінь “ультрашвидкостиглого сорту”.
Він зазначив, що місцева влада контролює забезпечення дизелем для цих цілей. Однак, у коментарях лунали невдоволені голоси: “З пальним великі проблеми в аграріїв: дизель по 130 пропонують, але не гарантують доставку! Як у такій ситуації працювати в найгарячіший сезон?”
За даними Forbes, у низці регіонів на півдні Росії аграріям доводиться чекати на постачання дизелю по кілька днів, а за пальним їздити до Поволжя.
В інтернеті можна побачити численні відео, як заправитися у південних регіонах не можуть навіть військові, яким відмовляють у заливці пального в каністри. Воєнкори зазначають, що паливна криза може вплинути і на перебіг бойових дій, якщо не вдасться забезпечити постачання палива у прифронтові регіони та окупований Крим.
Про проблеми повідомляють не лише на півдні країни. Депутат законодавчих зборів Іркутської області Степан Франтенко заявив, що деякі постачальники пропонують аграріям заправляти техніку на звичайних АЗС замість оптових поставок пального, а на великій техніці туди заїхати неможливо.
Ціни на дизельне пальне різко зросли через спекулянтів, а дослідно-виробниче господарство “Буретське” в Усольському районі припинило посівну кампанію через дефіцит пального, розповів Франтенко.
«На всі спроби домовитися з постачальниками дві відповіді: або в них просто немає (пального. — Ред.), або в них завдання постачання на захід Росії. Якщо ми зараз ліміти не виберемо, то не буде кормів, не буде зерна, можна просто не витрачати сотні мільйонів, а просто готуватися до повного закриття всього сільського господарства Іркутської області», — сказав депутат на засіданні місцевого комітету.
Директор аналітичного Центру “СовЕкон” і провідний російський експерт із сільського господарства Андрій Сізов скептично ставиться до того, що проблеми з пальним призведуть до значної шкоди врожаю цього року.
У розмові з BBC він зазначив, що Іркутська область “м’яко кажучи, не найпомітніший виробник сільгосппродукції в Росії”.
Збір урожаю зараз стартує на півдні країни. «Поки говорити про те, що фізично пального немає або комусь його не вистачить, не можна, ситуація зовсім не така, але є відчутне зростання цін. Тому все вже посіяно, воно буде зібрано. Просто це додатковий удар по економіці сільгоспвиробників», — пояснює Сізов.
Зростання цін, на думку експерта, зрештою чинитиме тиск “на і без того низьку рентабельність сільгоспвиробників, яка місцями вже давно є від’ємною”.
Редакторка Ольга Шаміна