Автор фото, Maxine Allinson
Підпис до фото, Максін Аллінсон помітила velella velella — істоту, яку зазвичай називають "вітрильником" — у вівторок на південному пляжі Тенбі.
Велика кількість дивовижних синіх морських створінь була викинута на берег у деяких частинах Великої Британії, зокрема в Уельсі.
На узбережжях Англсі, Гвінеді та Тенбі були помічені Velella velella — відомі як “вітрильники”, вони є близькими родичами португальського бойового корабля, що є планктонною колонією з отруйними жалкісними клітинами.
Одна з мешканок, яка знайшла такого вільноплаваючого гідрозоя — невелику желеподібну істоту, схожу на медузу — на південному пляжі Тенбі, описала його як “схожого на кристал”.
Морський експерт Френкі Хобро з Anglesey Sea Zoo відзначила, що ці створіння вражають своєю красою, але застерегла людей від контакту з ними через наявність жалких клітин.
Прихильниця дикої природи Максін Еллісон прогулювалася південним пляжем Тенбі у вівторок, коли вперше натрапила на “вітрильника”.
"Це було неймовірно, — поділилася 49-річна жінка. — Вони такі гарні".
Автор фото, Frankie Hobro
Підпис до фото, Френкі Хобро виявив одну з істот на пляжі Трефор на півострові Ллін у неділю.
Назва “вітрильники” (by-the-wind sailors) походить від невеликої структури, схожої на вітрило, яка вловлює вітер і сприяє їхньому пересуванню поверхнею океану.
Хобро пояснила, що їх часто плутають з португальськими бойовими кораблями, але вони значно менші, мають “більш яскраво-синій відтінок” і “загалом безпечні”.
"З’являються ці сині припливи цих “вітрильників”, і коли сонячне світло падає на них, вони справді сяють", — зазначила вона.
"Це неймовірно красиво, а португальський бойовий корабель ще й фіолетовий та рожевий".
Хобро додала, що “вітрильники” є відносно поширеними: зазвичай вони з’являються восени та взимку, коли океанічні течії переносять їх на значні відстані.
Їхній розмір сягає близько 7 см у довжину, і вони не здатні до самостійного руху, тому після штормів або змін течій хвилі часто виносять їх на берег.
Великі скупчення опиняються на мілині разом, пояснила вона, оскільки їх несуть однакові течії, що призводить до одночасного викиду на узбережжя.
Подібно до португальських бойових кораблів, “вітрильники” є колоніями організмів, споріднених з морськими анемонами та коралами. Вони мають жалкі клітини.
Хоча їхнє жало зазвичай вважається “дуже слабким” порівняно з португальським бойовим кораблем, Хобро радить людям утримуватися від дотиків до них.
"Ймовірно, якщо ви торкнетеся звичайної шкіри на пальцях, ви нічого не відчуєте, оскільки вона досить щільна, — пояснила вона. — Але якщо ви торкнетеся губ, обличчя чи іншої чутливої ділянки, це може бути досить болісно і викликати поколювання".
Вона попередила, що навіть коли вони викинуті на берег і виглядають мертвими, їхні жалкі клітини можуть залишатися активними, спричиняючи дискомфорт, і закликала милуватися ними на відстані.