Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Петро Порошенко, Віктор Ющенко та Леонід Кучма
Президент Польщі та лідер опозиційної правопопулістської партії ПіС Кароль Навроцький позбавив ордена Білого Орла президента України Володимира Зеленського через його рішення назвати одне з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ на честь “Героїв УПА”. Це найвища та найповажніша відзнака Польщі.
У знак незгоди, керівник Офісу Президента Кирило Буданов та очільник МЗС Андрій Сибіга відмовились від польських найвищих нагород. Колишні президенти Петро Порошенко, Віктор Ющенко та Леонід Кучма також відмовилися від своїх орденів Білого Орла.
Сам Володимир Зеленський уже надіслав нагороду Навроцькому назад до Варшави “Новою поштою”.
У тривалій промові Навроцький зазначив, що ця нагорода є символом найвищої довіри Польщі.
Він наголосив, що це рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного курсу польської політики безпеки. Навроцький стверджує, що підтримує боротьбу України проти російської агресії, але Польща обстоюватиме пам’ять своїх громадян, які загинули від рук воїнів УПА.
Ще 8 червня відбулося засідання Капітули Ордену Білого Орла – органу, що ухвалює рішення про нагородження або позбавлення цієї відзнаки.
Проте остаточне слово залишалося за президентом, і Навроцький витримав двотижневу паузу перед тим, як прийняти його. За цей час він встиг відвідати день народження президента США Дональда Трампа.
- Чому Зеленський відправив Навроцькому орден Білого Орла "Новою поштою" і чи поїде він у Гданськ
Раніше експерти припускали, що рішення Навроцького про позбавлення ордена Білого Орла може призвести до того, що Зеленський не відвідає інвестиційний форум з відновлення України, запланований у Польщі на 25-26 червня.
Також експерти прогнозували суттєве погіршення двосторонніх відносин у разі ескалації конфлікту з боку Навроцького.
Показово, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та його владна коаліція були налаштовані на конструктив та пошук компромісу. Напередодні Зеленський зустрівся з Туском, після чого обидва політики заявили про конструктивну розмову. Теоретично, Туск має право накласти вето на рішення Навроцького.
Цікаво, що міністр закордонних справ Польщі з команди Туска, Радослав Сікорський, поширив допис соратника Путіна Дмитра Медведєва, де той радів рішенню Навроцького, і прокоментував: “він підтримує”.
Сам Туск написав у Х, що конфлікт між Польщею та Україною тішить Путіна і шокує союзників.
“Завдання Навроцького та Зеленського — заспокоїти емоції, а не загострювати напругу, адже лінія фронту знаходиться в іншому місці”, — зазначив Туск.
Раніше голова Офісу Президента України Кирило Буданов навіть їздив до Варшави для врегулювання суперечки.
- Зеленський поставив Лукашенку ультиматум і дав тиждень. Пригрозив ударом по обʼєктах у Білорусі
Автор фото, Damian Lemanski/Bloomberg via Getty Images
Підпис до фото, Кароль Навроцький і Володимир Зеленський
Реакція України: демарш Буданова, Сибіги, Кучми, Ющенка, Порошенка та інших
У відповідь на рішення президента Навроцького, українські високопосадовці та політики почали відмовлятися від польських державних нагород.
Серед них — Кирило Буданов, Андрій Сибіга, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, посол України в Польщі Василь Боднар та інші.
Автор фото, Сибіга
Підпис до фото, Нагорода, від якої відмовився Сибіга
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав рішення Навроцького “стратегічною помилкою”, від якої виграє лише Москва.
“Нам прикро, що емоції взяли гору у Варшаві й змусили польських політиків піти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки щодо не лише президента Зеленського, а насамперед української держави”, — заявив Сибіга.
Він заявив, що “на тлі таких безрозсудних дій” він більше не бачить можливості зберігати надану йому в жовтні 2022 року високу державну нагороду Республіки Польща — Командорський хрест із зіркою ордена “За заслуги перед Польщею”.
“Невдовзі поверну його Польщі”, — пообіцяв міністр.
Справа “не в орденах, а в ставленні”, написав Сибіга, пояснивши, що Київ завжди виступав за взаємну повагу до рішень одне одного.
Київ ніколи не прагнув цього конфлікту, зауважив міністр. І, за його словами, протягом останніх півтора року вдалося досягти прогресу на шляху до врегулювання розбіжностей.
Він також згадав про пошукові та ексгумаційні роботи, які вже тривають в Україні.
“На тлі всього цього нинішнє загострення є контрпродуктивним і непотрібним ані нам, ані полякам. Нам прикро, що замість пошуку рішень, польська сторона вирішила ескалювати це загострення до неприпустимого та неадекватного рівня”, — підсумував Сибіга.
Автор фото, Буданов
Підпис до фото, Буданов написав про відмову від нагороди
Вранці 20 червня аналогічний демарш вчинив і керівник Офісу Президента, а донедавна голова ГУР, Кирило Буданов.
“Я відмовляюся від Золотого офіцерського хреста ордена “За заслуги перед Польщею”, яким мене нагородив минулого року Президент Польщі”, — написав Кирило Буданов.
Він вважає, що Навроцький здійснив недружній акт щодо українського народу, позбавивши президента України раніше врученого йому ордена Білого Орла.
“Це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн. Наші народи мають давні взаємини й різні сторінки історії – як героїчні, так і трагічні. Однак це має бути приводом для глибокого осмислення, а не грубих політичних спекуляцій. Україна не вказує жодному іншому народу, як вивчати його історію. Тому й ми залишаємо за собою справедливе право на власну національну пам’ять та гідність”, — каже Буданов.
“Про яку справедливість може йти мова, якщо ордена Білого Орла, наприклад, досі не позбавлено італійського фашистського диктатора та поплічника Гітлера Беніто Муссоліні?”, — додає Буданов.
Автор фото, Vasyl Bodnar
Підпис до фото, Свою нагороду також повернув посол України в Польщі Василь Боднар
Посол України в Польщі Василь Боднар також повернув свою нагороду, він повернув Кавалерський хрест Ордена “За заслуги Республіки Польща”.
“Я не можу залишатися осторонь від рішення, яке вважаю історично несправедливим. Розуміючи емоції, які панують у Польщі, не можу прийняти, що Президента України, Володимира Зеленського — друга Польщі, глави держави, яка мужньо захищається від російського агресора та боронить мир в Європі, позбавлено найвищої польської нагороди”, — написав він.
Дипломат зауважив, що Польща є другом, союзником і партнером України, і що українці завжди пам’ятатимуть допомогу поляків.
Але додав, що “під атаками (російських — ред.) ракет і дронів, це рішення сприймається особливо болісно й емоційно, як жест щодо всього українського народу”.
Водночас він висловив надію, що “мудрість переможе емоції, а взаємна повага — політичну кон’юнктуру”. І нагадав, що від сварок між Україною та Польщею завжди виграє Москва.
Пізніше про повернення польської нагороди заявив заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква. Він відмовився від Кавалерського хреста ордена “За заслуги Республіки Польща”, яким його нагородили у 2022 році.
Увечері в суботу нагороду також повернув колишній президент України Леонід Кучма.
Він відмовився саме від ордена Білого Орла, якого Навроцький позбавив президента Зеленського, і яким Кучму нагородили ще в 1997 році.
“Я не маю іншого вибору, ніж відмовитися від високого польського ордена. Не для того Україна прийняла бій від Росії, яка обґрунтовувала своє вторгнення історичними претензіями, щоб сьогодні вже інші країни диктували нам нашу історію та визначали, кого нам шанувати”, — заявив Леонід Кучма.
Увечері суботи помічниця експрезидента Віктора Ющенка, Ірина Ванникова, повідомила, що той також відмовився від Білого Орла.
Сам Віктор Ющенко згодом додав, що отримав його від Олександра Кваснєвського, а віддає його на знак протесту проти політики Варшави, яка “зневажає українську історію”.
Пізно ввечері про відмову від Білого Орла написав і Петро Порошенко. Його він отримав у 2014 році.
При цьому Порошенко нагадав, що через незаконні санкції проти нього від Зеленського його позбавили всіх державних нагород в Україні.
Порошенко закликав вже з понеділка шукати вихід із кризи, яка вигідна Росії.
Віктор Янукович не мав ордену, а Леонід Кравчук, який отримав його в 1993 році, помер.
Автор фото, Olimpik/NurPhoto via Getty Images
Підпис до фото, Зеленський у 2023 році на церемонії вручення ордена
Водночас, депутат Верховної Ради від “Європейської солідарності” та співголова групи міжпарламентських зв’язків з Польщею, Микола Княжицький, вважає, що хоча демарш українських посадовців можна зрозуміти, масовий “орденопад” наразі не є доцільним.
“Зрештою, не Кароль Навроцький вручав ці нагороди українським політикам, посадовцям та іншим відомим особам. Ці відзнаки надавалися від імені польської держави та польського народу. Так само, як ми не хочемо, щоб український народ ображали через рішення позбавити ордена Володимира Зеленського, з такою ж повагою маємо ставитися і до польського народу”, — написав він.
Як реагує Польща
У провідних польських ЗМІ думки розділилися.
Прихильники рішення Навроцького вважають, що увічнення УПА є неприйнятним, і Польща повинна жорстко реагувати.
Такої позиції дотримуються насамперед консервативні медіа. Так, RMF24 акцентує увагу на словах Навроцького, що “є межі, яких у польсько-українських відносинах переходити не можна”. А портал Nasz Dziennik зазначає, що президент як Великий магістр ордена зобов’язаний захищати його честь і реагувати на увічнення УПА.
Водночас критики рішення, хоча й погоджуються, що назва підрозділу була помилкою, вважають позбавлення Зеленського ордена надто різким кроком, який грає на руку Росії та шкодить стратегічному партнерству.
“Президент Кароль Навроцький обґрунтовував своє рішення пам’яттю про жертв злочинів УПА. Однак позбавлення Володимира Зеленського Ордену Білого Орла не наблизить порозуміння у справі Волині, навпаки — поглибить суперечку між Варшавою та Києвом”, — написав заступник головного редактора Rzeczpospolita Міхал Шулджинський.
Він переконаний, що рішення Навроцького та взаємне повернення нагород зупинить роботи з пошуку, ексгумацій та вшанування пам’яті на Волині.
Журналіст також звертає увагу на максимально невдалий час для такого рішення.
“Цього тижня росіяни випустили свої ракети по святому місцю православ’я — Києво-Печерській лаврі в Києві. У відповідь Україна здійснила зухвалу атаку на Москву… Реакцією польського президента на цей ефектний крок України стало… покарання Володимира Зеленського”, — зазначив Шулджинський.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Вшанування памʼяті вбитих Росією українських дітей перед посольством Росії у Варшаві травень 2026 року
Польський журналіст Павел Решка іронічно зауважив, що рішенням про позбавлення Зеленського ордена “зраділи двоє відомих кремлівських політиків — Дмитро Медведєв і Лешек Міллер”.
“Останній може зателефонувати своєму московському колезі й сказати з перевагою: П’ятий рік ви забираєте в України незалежність і нічого! А ми з орденом Білого Орла впоралися за тиждень. Вчіться”.
Він також зауважує, що через скандал частина українських гостей може не приїхати на майбутню Конференцію з відновлення України в Гданську. І саркастично додає, що Польща сама вирішить, коли і за скільки відбудовувати Україну.
На думку польського політолога та журналіста Бартоша Вєлінського, Навроцький не випадково ухвалив рішення наступного дня після зустрічі Дональда Туска з Володимиром Зеленським, яка відбулася під час саміту ЄС у Брюсселі.
“Переговори в Брюсселі тривали довго, і здавалося, що принаймні вдалося виробити контури плану, який дозволив би розрядити напруження. І тоді на сцену вийшов Навроцький… Напруження у відносинах замість знизитися, різко зросло. Саме цього Навроцький і прагнув”, — написав він у Gazeta Wyborcza.
Аналітик також звертає увагу, що рішення Навроцького збіглося в часі з його невдалою поїздкою до США. Всупереч заявам, польський президент не привіз з Вашингтона жодних конкретних результатів щодо розміщення американських військ.
Тим часом віцепрем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, ведучи переговори з Пентагоном, отримав письмове підтвердження, що США зацікавлені у створенні постійної військової бази в Польщі.
“Принижений Навроцький вирішив відреагувати і “вжалити” Туска. Однак він вдарив по Польщі”, — резюмував Вєлінський.
Рішення Навроцького розкритикували і деякі відомі поляки. Польський священник і публіцист Кшиштоф Мондель написав у соцмережах, що Зеленський заслужив сім Орденів Білого Орла, адже, “захищаючи свою країну, він послабив нашого смертельного ворога”.
Політик Адам Джєдзіч вважає рішення суто політичним. “Рішення, залежні від настроїв суспільства та опитувань. Сьогодні так, завтра — навпаки. Дуда дав орден, Навроцький його забрав, хоча ще недавно переконував, що Україна має право на своїх героїв. Хто знає, можливо, коли наступний президент буде з PiS, орден знову повернуть?”.
Що передувало
8 червня відбулося засідання Капітули Ордену Білого Орла – органу, який ухвалює рішення про нагородження або позбавлення цієї відзнаки.
Участь у ньому взяв, зокрема, президент Навроцький, який і вніс на її розгляд питання позбавлення ордену Володимира Зеленського.
Цьому передувала хвиля обурення, що сколихнула Польщу після того, як 26 травня Зеленський присвоїв почесне найменування “імені Героїв УПА” одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Ситуація призвела до нового загострення у відносинах між країнами, які, як здавалося, протягом останніх місяців почали налагоджуватися.
- Чи забере Польща нагороду у Зеленського? Після рішення Капітули Ордена Білого Орла слово за Навроцьким
Засідання Капітули тривало майже вісім годин, а після його завершення речник польського президента Рафал Лешкевич повідомив, що Капітула “висловила свою думку” президенту Польщі.
Яку саме думку висловила Капітула, було невідомо, а її рішення не було обов’язковим для виконання президентом, воно мало лише рекомендаційний характер.
Тож саме за Навроцьким залишалося остаточне рішення, яке, за словами його речника, він мав ухвалити “у належний час”.
Орден Білого Орла — найстаріша та найважливіша нагорода Польщі, яка відзначає видатні цивільні та військові заслуги перед країною.
Зеленський отримав її від Анджея Дуди 5 квітня 2023 року “на знак визнання видатних заслуг у поглибленні дружніх і всебічних відносин між Польщею та Україною, за розвиток співпраці задля демократії, миру й безпеки в Європі та незламність у захисті невід’ємних прав людини”.
На думку критиків Навроцького, це його рішення щонайменше ставить під сумнів престиж польських державних нагород.
Вони нагадують, що кавалерами Ордену Білого Орла досі залишаються, наприклад, Беніто Муссоліні чи колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який буквально цими днями зустрічався з Володимиром Путіним. Тому позбавляти нагороди Володимира Зеленського, залишаючи її цим діячам, означало б демонструвати щонайменше непослідовність у політиці присвоєння державних відзнак.
Також такий крок суттєво загострить відносини між країнами. Експерти вказували, що без позбавлення Зеленського ордена скандал з часом міг би заспокоїтись.
Суперечки через УПА
Автор фото, Beata Zawrzel/NurPhoto via Getty Images
Підпис до фото, Марш памʼяті жертв трагедії на Волині у Кракові у 2024 році
Пам’ять про роль ОУН та УПА багато років розділяє Україну і Польщу.
Поляки звинувачують українських повстанців у жорстоких убивствах майже 100 тисяч польських чоловіків, жінок і дітей під час Другої світової війни. У 2016 році польський парламент визнав Волинську трагедію геноцидом польського народу, після чого цю тему почали активно піднімати польські політики.
Хоча ще за часів президентів Кучми та Кваснєвського сторони вибачилися і попросили вибачення одна в одної, і, здавалося, гострі кути були згладжені.
В Україні ці події трактують як наслідок симетричного збройного конфлікту, а ОУН та УПА є передусім символом боротьби з радянською окупацією. Також підрозділи УПА захищали українське населення регіону від польських каральних акцій того періоду, в яких загинули, за різними даними, десятки тисяч людей.
- Тінь Волині, загроза Росії. Як українські та польські історики спробували порозумітися
Загалом українські та польські історики сходяться на думці, що поляків загинуло суттєво більше, хоча цифри різних досліджень різняться. Українська сторона нагадує, що дії українців у той час були значною мірою зумовлені антиукраїнською, колонізаційною політикою польської влади Другої Речі Посполитої.
Українські історики також нагадують, що вояки Армії Крайової, яка чинила злочини проти українського населення Волині та інших регіонів, користуються великою повагою у Польщі.
Показово, що за кілька тижнів до скандалу з підрозділом імені УПА українські та польські історики зібралися в Польщі, щоб спробувати розпочати рух до спільного розуміння історії двох народів.