Автор фото, BBC/Getty Images
Опубліковано 26 червня 2026Час читання: 4 хв
Європейська комісія в п’ятницю висунула пропозицію щодо продовження тимчасового захисту для українців, які рятуються від війни, ще на один рік – до 4 березня 2028 року. Водночас комісія пропонує не поширювати цей захист на новоприбулих українців призовного віку, яким заборонено залишати Україну.
Ця пропозиція була розміщена на сайті Єврокомісії. Наступним етапом має стати затвердження цієї пропозиції Радою ЄС.
За словами авторів, пропозиція має дві основні мети:
- забезпечити подальшу правову визначеність, стабільність та передбачуваність через продовження тимчасового захисту ще на рік – до 4 березня 2028 року;
- узгодити потреби у захисті із загальною здатністю України до оборони від незаконної агресії Росії.
«З цією метою пропонується, щоб тимчасовий захист, як правило, не надавався особам, які прибувають до ЄС після ухвалення цього рішення і не мають дозволу української влади на виїзд з України з огляду на свої військові обов’язки», – зазначено в тексті пропозиції.
Єврокомісія також закликала держави-члени прискорити підготовку до скоординованого завершення режиму тимчасового захисту.
«Це має включати як можливість переходу до довгострокового легального статусу проживання, так і створення умов для сталої репатріації та інтеграції в Україні, коли безпекова ситуація це дозволить», – йдеться у пропозиції.
У багатьох країнах-членах цей процес вже розпочато і він має залишатися одним з пріоритетів, зазначають у Єврокомісії.
Європейська комісія, співпрацюючи з державами-членами та українською владою, планує розробити пілотну програму добровільного повернення та відбудови.
«Вона надаватиме допомогу тим, хто бажає повернутися до України, пропонуючи практичну підтримку в таких ключових сферах, як працевлаштування, житло та освіта», – наголошується в заяві.
Крім того, якщо обставини в Україні зміняться таким чином, що стане можливим поступове повернення людей та їхня стійка реінтеграція, Європейська комісія може запропонувати Раді ЄС достроково припинити дію режиму тимчасового захисту – ще до закінчення визначеного терміну його дії.
Наразі тимчасовим захистом у Європейському Союзі користуються майже 4,4 мільйона вимушено переміщених осіб з України. Їхня кількість загалом залишається стабільною, проте з 2024 року дещо зростає.
Приклад Данії
Напередодні стало відомо, що Данія вже ухвалила рішення про зміну своїх правил щодо надання тимчасового захисту українцям.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Станом на початок травня 2026 року в Данії проживали близько 47 600 вимушено переміщених осіб з України
Згідно із заявою міністерства імміграції та інтеграції, чоловіки віком від 23 до 60 років, які не звільнені від військової служби, більше не зможуть отримати дозвіл на проживання в Данії.
У заяві йдеться, що уряд вдається до такого кроку для того, щоб українці не використовували тимчасовий захист у Данії для уникнення мобілізації до війська.
«Данія беззастережно підтримує Україну в її боротьбі за свободу. Саме тому ми змінюємо спеціальний закон про Україну, адже його ніколи не планували використовувати як спосіб уникнути мобілізації до українських Сил оборони. Це підриває військові зусилля України та послаблює її здатність захищатися від російських атак», – йдеться у заяві міністерства.
Зміна правил означає, що чоловіки, на яких поширюються українські закони щодо мобілізації, більше не зможуть отримати посвідку на проживання в Данії за спеціальним законом, ухваленим 2022 року.
Водночас запропоновані зміни не вплинуть на посвідки на проживання, які вже були видані.
Станом на початок травня 2026 року в Данії проживали близько 47 600 вимушено переміщених осіб з України, які отримали посвідку на проживання відповідно до спеціального закону.
Україна просить ділитися даними
У травні стало відомо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати дані про українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу.
Про це повідомили після зустрічі міністра соцполітики України Дениса Улютіна із Європейським комісаром з питань внутрішніх справ і міграції Магнусом Бруннером.
Автор фото, msp.gov.ua
Підпис до фото, Денис Улютін і Магнус Бруннер обговорили передачу даних про українських біженців у травні
За словами Улютіна, ці дані необхідні, зокрема, для планування та підготовки повернення українців додому.
«Хочемо, щоб українці поверталися додому, але це має бути добровільне та усвідомлене рішення», – заявив міністр.
Він додав, що українці повинні мати «чіткі, передбачувані та законні можливості для перебування у ЄС», поки не вирішиться питання з безпекою на батьківщині.
Раніше Володимир Зеленський висловлював бажання повернути молодих чоловіків мобілізаційного віку з-за кордону.
Він зазначив, що ті, хто виїхав за кордон, порушили українське законодавство.
«Відповідні служби країн повинні займатися цим питанням», – заявив український президент на зустрічі з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем.
За словами Зеленського, ЗСУ хотіли б, аби такі особи повернулися, бо це – «питання справедливості».
Наразі в Україні заборонений виїзд чоловіків віком 23-60 років.