Автор фото, МЗС
Підпис до фото, Андрій Сибіга та Радослав Сікорський зустрілися у Варшаві одразу після 12-13 годинних перельотів
Очільник МЗС України Андрій Сибіга провів зустріч у Варшаві з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. За словами Сибіги, переговори пройшли “відверто та конструктивно”. Українська сторона представила Польщі комплекс “антикризових заходів”.
Польське інформаційне агентство PAP повідомило, що зустріч глав зовнішньополітичних відомств України та Польщі завершилася вдень, однак українська делегація залишила будівлю польського МЗС, не надавши коментарів журналістам.
Згідно з інформацією джерела BBC News Україна у дипломатичних колах, спершу Сибіга та Сікорський провели 15-хвилинну бесіду віч-на-віч, після чого відбулася розширена зустріч за участю делегацій. Загальна тривалість переговорів становила приблизно 1 годину.
Окрім Сибіги, у зустрічі брали участь посол України в Польщі Василь Боднар, радниця міністра з комунікацій Каріна Рогуля та радник-посланник посольства України в Польщі Олена Цибух.
Як повідомило джерело BBC, переговори відбувалися польською мовою. Обидва міністри та члени делегацій прибули на зустріч безпосередньо після тривалих перельотів, що тривали 12-13 годин: польська сторона поверталася з Південно-Африканської Республіки, а українська – з Японії.
Уряд Польщі під керівництвом Дональда Туска демонструє більш конструктивний підхід у відносинах з Україною та в історичних питаннях. На противагу цьому, його політичний опонент, президент Анджей Дуда, прагне максимально загострити відносини між Польщею та Україною.
Підсумки переговорів
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск першим згадав про зустріч Сікорського та Сибіги.
"Я отримую сигнали, що українські політики (…), усвідомили, що варто шукати шляхи для чесної розмови також про минуле і не слід загострювати цієї напруженості", – процитувало Туска видання PAP.
Він зазначив, що міцні українсько-польські відносини відповідають інтересам обох держав, проте для цього потрібна "добра воля" з боку Києва.
Пізніше Радослав Сікорський виступив на пресконференції спільно з міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем, де його запитали про переговори з Андрієм Сибігою та поточну кризу в польсько-українських відносинах.
"У цих відносинах є особи, які прагнуть здобути додаткові бали підтримки. Це часто вигідно для них самих, але шкодить польсько-українським відносинам і загалом свободі та безпеці в нашому регіоні Європи", – відповів Сікорський, додавши, що він веде "послідовну та терплячу роботу".
За його словами, спостерігаються певні позитивні сигнали з обох сторін, однак зараз "більше ніж будь-коли" дипломатія потребує тиші.
Автор фото, МЗС
Підпис до фото, Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський (у фокусі) під час переговорів із українськими дипломатами, 3 липня 2026
"Дипломатичні зусилля здійснюються у відповідних форматах і потребують заспокоєння емоцій, щоб держави керувалися своїми справжніми інтересами, а не передавали важливі справи політичним підприємцям, які замість інтересів своєї країни дбають про власні рейтинги", – підкреслив Сікорський.
Журналісти також поцікавилися в польських урядовців щодо можливості блокування Польщею вступу України до Європейського Союзу, про що раніше неодноразово заявляв Косіняк-Камиш. Зокрема, він стверджував, що Україна "з Бандерою до ЄС не увійде".
"Це фундаментальні критерії для членства в ЄС. Хорватія, вступаючи до ЄС, не зводила памʼятників особам, які є важливими для неї або принаймні для частини суспільства, навіть якщо йдеться про зовсім недавні події, як-от війни на Балканах. Я вже не кажу про часи Другої світової війни", – зазначив Косіняк-Камиш.
Однак, після здобуття Хорватією незалежності в 1990-х роках, у деяких містах і селах з’явилися вулиці, названі на честь осіб, пов’язаних з усташами. У період з 1930 по 1945 рік усташі боролися за створення незалежної Хорватії, часто вдаючись до терористичних методів. У 1941 році, заручившись підтримкою нацистської Німеччини та фашистської Італії, усташі проголосили Незалежну Державу Хорватія. Керівництво НДХ здійснювало етнічні чистки та масові вбивства сербів, ромів та євреїв, і несе відповідальність за загибель сотень тисяч людей.
Автор фото, AFP via Getty Images
Підпис до фото, Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш
Під час вступу Хорватії до Європейського Союзу багато вулиць продовжували носити імена діячів, пов’язаних з усташами. Наприклад, у Загребі рішення про перейменування деяких вулиць було ухвалено лише у 2023 році, через 10 років після того, як Хорватія стала членом ЄС.
"Якщо хочеш бути з кимось другом у союзі, в Європейському Союзі, то не завдаєш йому болю та страждань. Між друзями це найгірше, що можна робити", – додав Косіняк-Камиш.
Водночас він зазначив, що Польща прагне підтримувати добрі стосунки та співпрацювати з Україною.
Сікорський також прокоментував цю тему. Він заявив, що вступ до ЄС означає "приєднання до родини" та побудову взаємної довіри, яка ґрунтується на правді та примиренні.
"Для мене одна з відмінностей між Україною та Росією полягає в тому, що в Росії досі вшановують масового вбивцю Леніна, якому там встановлені памʼятники. В Україні ж ці памʼятники демонтовано", – підкреслив він.
"Тож ми сподіваємося, що Україна покаже нам, що її героями є люди, щодо яких ми всі можемо досягти згоди, а не ті, хто нас розділяє", – додав Сікорський.
Позиція України
Автор фото, МЗС
Підпис до фото, Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга (праворуч) і посол України в Польщі Василь Боднар під час зустрічі з Радославом Сікорським у Варшаві, 3 липня 2026
У своєму офіційному повідомленні МЗС України Андрій Сибіга висловив готовність України до “рівноправного та чесного” діалогу.
Він повідомив, що запропонував Польщі пакет “антикризових кроків”, зокрема:
- ініціювати консультації між міністерствами закордонних справ обох країн,
- організувати зустріч істориків-фахівців, які брали участь у Польсько-українському Конгресі у травні,
- залучити до діалогу релігійних лідерів обох держав.
Він зазначив, що за останні 1,5 року було досягнуто “значного прогресу” у вирішенні чутливих питань історичного минулого: зокрема, розблоковано ексгумації та відновлено роботу конгресу істориків.
"Україна й надалі видаватиме дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт", – заявив Сибіга, а також підтвердив у розмові з головою МЗС Польщі, що вибір українськими військовими найменування підрозділу не мав антипольського підтексту.
"Ми поважаємо чужу історію – і такого ж ставлення до нашої історії та незалежності очікуємо від наших партнерів", – додав він.
Лідери обговорили ситуацію на фронті та “ефективні далекобійні санкції” проти Росії.
За словами Сибіги, польська сторона підтвердила, що продовжуватиме надавати військову допомогу Україні.
"Дякую Радеку за відверту та конструктивну розмову. Наша місія як дипломатів – підтримувати діалог та задіювати весь дипломатичний інструментарій для вирішення проблем. Час відкласти емоції. Україна веде екзистенційну боротьбу за підтримки наших союзників і партнерів", – підсумував він.
Напруженість між Варшавою та Києвом
Зустріч міністрів закордонних справ України та Польщі відбулася на тлі гострої політичної напруженості, спричиненої черговим конфліктом, пов’язаним з історичною пам’яттю.
26 травня, напередодні Дня Сил спеціальних операцій ЗСУ, президент Володимир Зеленський присвоїв одному з підрозділів ССО почесне найменування “імені Героїв УПА”. Він обґрунтував це рішення “відновленням історичних традицій”.
У Польщі це рішення викликало значний резонанс, оскільки для багатьох УПА асоціюється з убивствами поляків на Волині та у Східній Малопольщі під час Другої світової війни. Водночас для більшості українців УПА є символом боротьби народу за незалежність.
У відповідь на це президент Польщі Анджей Дуда запропонував позбавити Зеленського найвищої державної нагороди – Ордену Білого Орла. Через три тижні він ухвалив це рішення.
- Дуда позбавив Зеленського Ордену Білого Орла. П’ять наслідків
Зеленський, у свою чергу, того ж дня відправив Орден до Варшави “Новою поштою”.
"Ми вважали, що саме Українському народові і нашій армії у 2023 році був адресований Орден Білого Орла. Так тоді говорилося. Сьогодні я відправив орден пану Президенту Польщі", – заявив президент і показав платіжку з адресою доставки у Варшаві для Анджея Дуди.
Автор фото, Зеленський
Масове відмовляння від польських державних нагород розпочалося серед українських топпосадовців та політиків. Серед перших були Кирило Буданов, Андрій Сибіга, Леонід Кучма, посол України в Польщі Василь Боднар та інші.
- Ющенко відмовився від Ордену Білого Орла на знак протесту проти позбавлення Зеленського
“Орденопад” стався напередодні Конференції з відбудови України в Гданську – однієї з найважливіших політико-бізнесових подій Європи цього року. Попри те, що конференція була ключовим особистим проєктом прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який має більш конструктивні стосунки з українською владою, президент Зеленський та глава МЗС Сибіга не брали в ній участі. Київ на цьому заході представляла прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Під час конференції вдалося уникнути політичних дискусій та скандалів, проте вже через два дні Польща знову висловила обурення через заяву Зеленського.
28 червня Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про український національний пантеон. Про це він повідомив під час звернення з нагоди Дня Конституції в Києво-Печерській лаврі.
"Ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати", – заявив він.
- Що таке український національний пантеон і чому так збурились у Польщі
Хоча список національних героїв, чию пам’ять вшановуватиме пантеон, наразі невідомий, польську сторону обурили самі слова президента України, які у Варшаві розцінили як персональну атаку.
Речник президента Польщі Рафал Лескевич заявив, що ухвалення закону про пантеон є "наступним етапом дій ескалаційного характеру" після присвоєння одній з військових частин імені "героїв УПА".
Він також стверджує, що "президент Дуда мав рацію", відкликавши Орден Білого Орла, яким раніше був нагороджений Зеленський.
"На мою думку, а передусім на думку президента Анджея Дуди, як і переважної більшості поляків, прославлення Бандери та людей, які вчинили жахливі злочини проти людяності на Волині й у Східній Малопольщі, – це не шлях до Заходу, цивілізованого світу та спільних європейських і трансатлантичних цінностей", – заявив у п’ятницю голова канцелярії Дуди Збіґнєв Богуцький.
Багато українців висловили обурення через формулювання "Східна Малопольща" – так Богуцький назвав Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області України. На цій території після Першої світової війни поляки прагнули створити "Автономію Східної Малопольщі", тому закономірно, що цей термін українці сприйняли як спробу представити українські землі частиною польської історичної території.
Тим часом у США попереджають, що Росія планує провокацію на території Польщі та може здійснити її вже найближчими місяцями. Про це пише The Telegraph з посиланням на джерела польського видання Onet, близьких до президента Польщі Анджея Дуди.
Як передають Onet і The Telegraph, Вашингтон кілька разів інформував Варшаву про такий задум. Метою російської провокації було б загострення напруженості та спроба змусити західних союзників призупинити допомогу Україні.
Польські джерела у сфері безпеки не відкидають традиційного сценарію нападу, зокрема невеликого сухопутного вторгнення російських військ через східний фланг НАТО.
Однак, найімовірнішими сценаріями можуть бути атаки дронів на критичну інфраструктуру, наприклад, електростанції, або імітація повітряних ударів, які змусили б Польщу задіяти свої системи протиповітряної оборони.
Росія поки що не коментувала цих звинувачень.