Автор фото, EPA
Підпис до фото, Іветт Купер та Кір Стармер прибувають до Туреччини у вівторок
Дванадцять держав, включаючи Сполучене Королівство, мають намір протягом десятиліття інвестувати приблизно 50 мільярдів доларів у створення нової ракети великої дальності для забезпечення оборони Європи.
Ініціатива під назвою Deep Precision Strike (“Глибокий точний удар”) була представлена прем’єр-міністром Великої Британії. Її планується обговорити в середу під час саміту НАТО в Анкарі.
Кір Стармер бере участь у своєму останньому саміті Північноатлантичного альянсу на посаді прем’єр-міністра.
Ймовірно, він зіткнеться з докорами з боку президента Сполучених Штатів Дональда Трампа через відсутність плану щодо досягнення витрат на оборону у 3,5% ВВП до 2035 року. Таку мету було узгоджено минулого року майже всіма членами НАТО.
У середу керівник британського уряду проведе зустріч приблизно з дванадцятьма лідерами для обговорення нової ракетної програми.
Система, яка вважається однією з найсучасніших розробок Альянсу, призначена для високоточного ураження об’єктів на дистанції 300 км, з потенціалом збільшення дальності до 2 000 км у майбутньому.
Стармер заявив, що ця ініціатива, курується Великою Британією, “сприятиме об’єднанню європейських партнерів та забезпеченню безпеки НАТО на довгі роки вперед”.
Глава МЗС країни Іветт Купер зазначила, що цей проєкт “демонструє розуміння того, що ми живемо у значно небезпечнішому світі”.
“Йдеться про посилення Європи в рамках ще сильнішого НАТО”, – повідомила вона в ефірі BBC Breakfast з Анкари.
Проте, як і багато інших поточних військових розробок, система Deep Strike навряд чи буде готова до експлуатації раніше 2030-х років.
У червні міністр оборони США Піт Гегсет оголосив, що Сполучені Штати протягом шести місяців вивчать доцільність перебування своїх військ у Європі. Дональд Трамп багаторазово наголошував на необхідності збільшення витрат країн НАТО на оборону континенту. На саміті минулого року члени Альянсу домовилися до 2035 року підвищити сукупні інвестиції в оборону та безпеку до 5% ВВП.
Уряд Великої Британії вже взяв на себе зобов’язання вкласти 300 мільярдів фунтів стерлінгів (понад 400 мільярдів доларів США) до 2030 року в рамках Плану оборонних інвестицій.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте (праворуч) розмовляє з президентом України Володимиром Зеленським 7 липня в Анкарі
Очікується, що на саміті британський лідер наголосить на загрозі, яку Росія становить для Великої Британії та Північноатлантичного альянсу.
Уряд повідомив, що винищувачі НАТО понад 700 разів підіймалися в небо для перехоплення російських літаків, які наближалися до повітряного простору країн-членів Альянсу. Крім того, активність російських військових поблизу британських територіальних вод зросла на 30%.
Стармер, як очікується, зазначить, що хоча НАТО не прагне протистояння з Росією, Альянс повинен бути готовим захистити кожного зі своїх членів.
Міністерка закордонних справ Купер заявила: “Завдяки високоефективним ракетам дальнього радіуса дії Велика Британія та наші партнери зможуть вражати ключові військові об’єкти та логістичну інфраструктуру, що підтримує армії. Це стане стримуючим фактором для будь-якого агресора”.
Альянс таким чином надсилає чітке послання президенту Російської Федерації Володимиру Путіну: НАТО стало міцнішим, більш орієнтованим на Європу та готовим захищати своїх громадян від довгострокової небезпеки, яку представляють він і російська держава, підкреслила Купер.
Володимир Зеленський, виступаючи на саміті у вівторок, закликав партнерів якнайшвидше надати Україні системи протиповітряної оборони, яких вона вкрай потребує для захисту від дедалі потужніших російських атак.
Водночас Україна посилила власні далекобійні удари за допомогою безпілотників та ракет по території Російської Федерації. Під удар потрапили нафтопереробні заводи та військові об’єкти, що вже призвело до значних перебоїв у постачанні пального та припинення електропостачання.
Як зазначили в канцелярії британського прем’єр-міністра, збройні сили України продемонстрували, що застосування далекобійних систем здатне змінювати хід бойових дій, дозволяючи завдавати ударів по силах супротивника далеко за лінією фронту.
Українські удари великої дальності, зокрема по критично важливих логістичних вузлах, суттєво вплинули на здатність Росії підтримувати свої наступальні операції, додали в офісі британського прем’єра.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков у вівторок заявив, що Росія уважно відстежуватиме хід саміту в Анкарі.
За його словами, жодна нова зброя, яку Україна може отримати від НАТО, не завадить Росії продовжувати свою військово-оперативну діяльність до моменту досягнення “поставлених завдань”.
Він додав, що для Росії “вирішення цього конфлікту політичними та дипломатичними шляхами залишається пріоритетним варіантом”.