“>
Фото: https://www.facebook.com
Депутати Верховної Ради України виступають з ініціативою реєстрації звернення до глави держави з вимогою усунути Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних Сил України, про що повідомив народний обранець Ярослав Железняк (фракція "Голос").
"Керівництво Збройних Сил України визначає виключно Президент як Верховний Головнокомандувач (згідно зі статтею 106 Конституції). Однак, народні депутати мають повноваження подавати запит до президента. Це не просто формальний документ, а звернення, яке повинно отримати підтримку щонайменше 226 народних депутатів, що означає рішення парламенту. Саме тому ми розпочинаємо процес реєстрації запиту від народних обранців з наступними вимогами: розглянути питання щодо звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ; а також розглянути кандидатуру нового головнокомандувача Збройних Сил України, керуючись критеріями професійної результативності та спрямованістю на досягнення вимірних технологічних показників", – зазначив Железняк у своєму Telegram-каналі.
Крім того, звернення міститиме пропозицію щодо впровадження процедури періодичної звітності вищого військового керівництва перед відповідним комітетом Верховної Ради України в закритому режимі, з метою відновлення принципу демократичного цивільного контролю.
"До цього звернення до понеділка може приєднатися кожен народний депутат, номер документа – 2293799", – додав Железняк, закликаючи громадян України звертатися до народних депутатів з проханням підписати зазначений документ.
Як стало відомо, 12 липня Президент України Володимир Зеленський несподівано оголосив про зміну прем’єр-міністра та складу уряду для реалізації "оновленої політичної стратегії". Глава держави запропонував на пост міністра оборони кандидатуру керівника МВС Ігоря Клименка, який мав би замінити Михайла Федорова, що обіймав посаду міністра оборони з середини січня поточного року. Федоров, за результатами соціологічних досліджень, був одним із найпопулярніших членів Кабміну завдяки успіхам у сфері цифровізації держави і єдиним міністром, який зберіг свою посаду з моменту формування першого уряду Зеленського у серпні 2019 року.
На зустрічі з фракцією провладної партії "Слуга народу", як повідомили учасники, Президент пояснив своє кадрове рішення постійними суперечностями між міністром оборони та головнокомандувачем Олександром Сирським, що підтвердив і сам Федоров. За його словами, на рішення про його відсторонення також вплинула реформа системи оборонних закупівель та незадоволеність цією реформою. Публічно Зеленський зазначив, що Федоров залишиться в його команді, проте той відхилив запропоновану посаду радника.
Рішення Президента замінити Федорова на Клименка на чолі Міністерства оборони викликало суспільний резонанс. Як і минулого року в липні, коли вперше з початку війни відбулися мітинги після рішення Верховної Ради обмежити незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро, цього року громадські активісти, а не політичні партії, знову закликали до протестних акцій з використанням картонних плакатів. Вони розпочалися 16 липня вранці перед голосуванням за новий уряд. Головною вимогою, що висловлювалася на плакатах, було збереження Федорова на посаді, з яким учасники акцій пов’язували стабілізацію на фронті та останні успішні удари по російській території, а також недопущення призначення Клименка. У підсумку Верховна Рада звільнила Федорова, але посада нового міністра оборони залишилася незаповненою. Увечері того ж дня Зеленський повідомив про призначення т.в.о. міністра оборони Євгена Хмару, який тимчасово очолював Службу безпеки України у січні цього року після відставки Василя Малюка, а до цього керував Центром спеціальних операцій "Альфа" СБУ. Новий уряд затвердив це призначення 17 липня, а Верховна Рада пішла на місячну перерву. Клименка ж Президент вирішив призначити секретарем Ради національної безпеки і оборони замість Рустема Умєрова, про майбутнє призначення якого наразі не повідомляється.
Щодо протестів, глава держави підкреслив, що громадяни мають право висловлювати свою позицію навіть під час воєнного стану, і запевнив, що влада чує громадськість та реагує на її запити. "Ми боремося за свободу та демократію. Тому люди роблять те, що вони бажають. Вони хотіли виступити, і це правильно", – заявив Зеленський на пресконференції.
Протести, що послідували за цими кадровими рішеннями, продовжилися, і мітинг у п’ятницю ввечері в Києві біля Театру Франка зібрав більшу кількість учасників, ніж напередодні. До вимог, які найчастіше висловлювалися на саморобних плакатах, додалася вимога про відставку головнокомандувача Сирського.
Федоров наголошує на відсутності в нього політичних амбіцій і зазначає, що його єдине бажання – обіймати посаду, де він міг би завдати найбільшої шкоди ворогу. Його дружина закликала протестувальників "зупинитися на етапі висловлення вдячності за досягнуті результати та гідного захисту справедливості", а також не починати "формувати нездоровий культ особистості чи створювати ікону".
Після обрання Зеленського президентом у травні 2019 року, протягом кількох місяців посаду міністра оборони обіймав Степан Полторак. Далі, за сім років, на цю посаду було призначено шість міністрів: Андрій Загороднюк (серпень 2019 – березень 2020), Андрій Таран (до листопада 2021), Олексій Резніков (до вересня 2023), Умєров (до липня 2025), Денис Шмигаль (до січня 2026) та Федоров.
Стосовно головнокомандувачів, то за час каденції Зеленського їх було троє: Руслан Хомчак (до липня 2021), Валерій Залужний (до лютого 2024) та Сирський.