“>
Згідно зі звітом Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на червень 2026 року в Україні налічується близько 3,9 мільйона осіб, які змінили місце проживання в межах країни.
“Хоча з 2023 року частка внутрішньо переміщених осіб тримається на рівні приблизно 12% від загального населення, дослідження вказує на те, що чим тривалішим стає переміщення, то складніше родинам задовольняти найнеобхідніші потреби. Майже сім з десяти внутрішньо переміщених осіб перебувають далеко від своїх домівок понад два роки. Це свідчить про зростаючу тривалість таких переміщень в Україні”, – зазначається у публікації.
Водночас, люди продовжують бути змушеними покидати свої помешкання: лише протягом січня – червня поточного року приблизно 132 000 осіб були змушені переїхати.
“Стабільні показники переміщення не слід розглядати як індикатор усталених умов життя. Багато переміщених сімей вичерпують свої заощадження, скорочують життєво необхідні витрати, включаючи медичне обслуговування, та переселяються до менш придатного житла, намагаючись забезпечити базові потреби. Постійна підтримка залишається критично важливою, щоб допомогти людям відновити стабільність та приймати обґрунтовані й добровільні рішення щодо свого майбутнього”, – зауважив Деян Кесеровіч, заступник голови Представництва МОМ в Україні.
Згідно зі звітом, 87% переміщених сімей мусили вдатися принаймні до одного вимушеного кроку для подолання складнощів. Найчастіше люди використовували заощадження (75%), економили на комунальних послугах (59%) та скорочували витрати на медичні потреби (53%). Кожне п’яте домогосподарство також повідомило про переїзд до житла нижчої якості, а 17% – про прострочення платежів за оренду.
Безпека залишається ключовим фактором при прийнятті рішень щодо майбутнього: 82% внутрішньо переміщених осіб вказали, що готові повернутися додому лише після припинення бойових дій. Водночас, зростає кількість людей, які розглядають можливість інтеграції в громадах, де вони проживають зараз: частка тих, хто виявив зацікавленість у місцевій інтеграції, зросла з 51% у березні до 58% у червні 2026 року. Це підкреслює необхідність підтримки переміщених сімей за місцем їхнього перебування, одночасно відстежуючи ризики передчасного або небезпечного повернення.
Близько 2,15 мільйона осіб, або 56% усіх внутрішньо переміщених осіб в Україні, походять з територій, які на момент проведення опитування були повністю або частково окуповані. Вони частіше стикаються з тривалим перебуванням поза домом, серйознішими труднощами та обмеженішими перспективами для повернення.
“Висновки дослідження демонструють, чому лише невідкладної допомоги недостатньо. Люди потребують довгострокової підтримки у сфері житла, забезпечення засобами до існування, доступу до медичних послуг, захисту та інших базових сервісів. Це допоможе їм ухвалювати поінформовані та добровільні рішення – інтегруватися там, де вони проживають зараз, переїхати в інше місце або безпечно повернутися додому, коли дозволять обставини”, – наголосили в МОМ.
Звіт базується на результатах останнього опитування населення України, проведеного МОМ у період з 23 квітня до 30 червня 2026 року за сприяння Гуманітарного фонду для України, Європейського Союзу та урядів Канади і Швеції.