Вартість пального знову зростає, але про повномасштабну кризу поки що не йдеться
Непродовжений період здешевлення пального в Україні, що спостерігався наприкінці весни – на початку літа, виявився короткочасним. З середини липня спостерігається підвищення цін на бензин та дизпальне (меншою мірою – на автогаз), які сягнули, а подекуди й перевершили пікові показники березня–квітня. Ці піки були пов’язані з ескалацією на Близькому Сході та першими інцидентами блокування Ормузької протоки. Нинішнє чергове загострення протистояння між США та Іраном знову штовхає ціни вгору. На світових паливних біржах позначилися обмеження експорту з Росії, зростання попиту на європейському ринку, скорочення видобутку нафти в Казахстані. На внутрішньому ринку додалися ще й нові вимоги щодо обов’язкового вмісту біоетанолу в бензинах. Попри це, чиновники не вбачали жодних ризиків.
НОВІ РЕКОРДИ ЦІН: ПРЕМІАЛЬНИЙ БЕНЗИН НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО «СОТНІ»
Хоча тенденція до зростання цін на нашому паливному ринку з’явилася ще на початку другої декади місяця, найбільш несподіваним для споживачів став минулий тиждень, з 20 до 26 липня. За цей період дизпальне подорожчало майже на 10 грн за літр, сягнувши середньої позначки 88,18 грн, а на деяких АЗС – 89 грн 90 коп. Бензин також додав у ціні, хоч і менш помітно: А-95 подорожчав з 76,57 до 80,91 грн/л, А-95 преміум – з 80,73 до 84,18 грн/л, А-92 – з 71,46 до 77,64 грн/л.
Фахівці пояснюють такий стрімкий зріст тим, що роздрібні ціни почали наздоганяти гуртові, котрі пішли вгору ще на початку липня, слідом за зростанням нафтових котирувань на світовому ринку. Минулого тижня гуртові ціни на бензин А-95 вперше перевищили 100 тис. грн/т (порівняно з 92,8 тис. грн/т на початку місяця).
Зростання оптових (у середньому на 1 грн/л) та роздрібних (приблизно 1,5 грн/л) цін на автогаз на цьому фоні видається незначним. Хоча на початку місяця вартість цього ресурсу навіть знижувалася (подекуди до 37,45–38,45 грн/л), під впливом подій на ринках бензинів та дизпального ціновий тренд змінився. Поточна середня роздрібна ціна становить 41,50 грн/л (коливається від 40,90 до 42,90 грн/л у різних мережах).
Наприкінці минулого – на початку цього тижня зростання вартості дизпального та бензину, здавалося б, зупинилося. Але, як з’ясувалося, лише на короткий час. Після підвищення у вівторок ціни на деяких преміальних АЗС досягли рекордних показників для країни. Зокрема, у мережі Neftek звичайна дизпальна коштувала 95,99 грн/л, а ДП+ – 98,99 грн/л. Це на 2 грн вище за квітневі піки. Водночас SOCAR пропонував бензин А-95 по 85,40 грн/л, А-95+ – по 88,40 грн/л, А-98 – по 95,40 грн/л. Ці показники також перевищують максимальні значення, зафіксовані для різних видів пального у березні, квітні та травні. Якщо попередні піки були короткостроковими (на день-два), то тепер такі показники можуть стати лише “трампліном” для подальших цінових стрибків.
«Ситуація справді напружена. Гуртові ціни на дизпальне становлять 93–95 грн/л. Тому роздрібна вартість продовжуватиме зростати. Я не думаю, що найближчим часом ми побачимо 100+ гривень за літр, але шанси досягти таких показників досить високі. Зараз у світі піковий сезон споживання. Водночас Ормуз перекритий, російський експорт дизпального припинено. А він був надзвичайно важливим для нашого регіону (хоча Європа російський ресурс не купує, його імпортують, зокрема, Туреччина та африканські країни). Коли таких поставок немає, ці гравці конкурують за інше пальне саме з нами», – зазначив у коментарі Укрінформу директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Сергій Куюн
Він уточнив, що, наприклад, Туреччина раніше щомісяця імпортувала з РФ понад 1 мільйон тонн дизпального. Тепер, через відсутність російського експорту, турки переорієнтувалися на грецькі НПЗ.
Відомо також щонайменше про два випадки логістичного “перехоплення” танкерів, які прямували до Румунії. «Хтось запропонував вищу ціну – і багато замовлень, включно з українськими, “скасувалися”», – пояснив експерт.
Загалом це не вплинуло критично на обсяги поставок, але їх тепер недостатньо – через жнива, які потребують значної кількості пального, та активізацію автомобільних перевезень. Тим більше на тлі припинення морського експорту з України.
«Отже, споживання стрімко зростає. А збільшення поставок ми поки що не спостерігаємо. Так, компанії, очевидно, шукають додаткові обсяги на ринках. Зробити це зараз складно. Але, сподіваємося, знайдуть», – зазначив Куюн.
Проблема полягає не лише у пошуку доступного ресурсу на ринку, а й у можливості швидко доставити його в Україну. Експерти нагадують, що одним зі зручних та звичних маршрутів постачання було перевантаження пального в Румунії з великих танкерів на менші судна та його транспортування Дунаєм. Однак зараз судноплавство на цій річці ускладнене через сезонне зниження рівня води.
На ринку бензинів спостерігається додатковий регуляторний тиск. «Ситуацію ускладнює наш дуже “вчасний” (у лапках) перехід з 1 липня на використання стандарту Е10 (пальне з обов’язковим вмістом біоетанолу). Не всі виробники готові виробляти його у великих обсягах, а деякі взагалі не готові. Наприклад, грецький завод Hellenic Petroleum. Він активно постачав нам “звичайний” бензин, але виробляти біопальне не може», – продовжив Сергій Куюн.
Інші постачальники також не спроможні швидко наростити виробництво бензину, оскільки, крім іншого, залежать від постачань нафтової сировини, з якими у світі з весни спостерігаються значні проблеми.
СВІТОВІ НАФТОВІ «ГОЙДАЛКИ»: ПЕРІОД НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ
Ціни на нафту до кінця минулого тижня стрімко зростали на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та побоювань щодо можливих перебоїв із постачаннями через Ормузьку протоку. Ситуацію ускладнили атаки хуситів у Червоному морі та проблеми з експортом казахстанської нафти через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК). Таким чином, 23–24 липня котирування досягли піку, перевищивши 100 доларів за барель, після чого різко знизилися 27 липня через припинення взаємних ударів між США та Іраном.
У понеділок нафта Brent подешевшала майже на 7%. Вересневі ф’ючерси знизилися до 90,27 доларів за барель. А на початку торгів у середу ціни на Brent впали до 87 доларів, WTI – до 84 доларів за барель.
Тим часом Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК+) погодила чергове помірне збільшення квот на видобуток нафти у серпні. Очікуване зростання становить 188 тис. барелів на добу. Раніше аналогічні підвищення видобувних квот відбулися у червні та липні. Це має збільшити пропозицію нафти на світовому ринку.
Очікується, що на наступному засіданні Групи семи країн ОПЕК+ 2 серпня буде ухвалено рішення про подальше нарощування обсягів видобування. Зокрема, завдяки повному скасуванню добровільних обмежень, запроваджених членами організації.
Проте, на думку експертів, за умов збереження ризиків ескалації на Близькому Сході, не варто очікувати, що подібні кроки стабілізують світовий ринок.
«Такі рішення, в принципі, не відіграють особливої ролі, враховуючи поточну ситуацію у відносинах між США та Іраном. Якщо ти не можеш постачати ресурс, то яка різниця, скільки ти плануєш його видобувати. Отже, будь-які подібні рішення не надто ефективні», – прокоментував Сергій Куюн.
Щодо впливу світових нафтових котирувань на український паливний ринок, експерт нагадує: після початку американських атак на Іран «нафта та нафтопродукти почали жити окремим життям, бо попит і ресурси стали різними».
ЯК ВПЛИНЕ НА РИНОК ВІЙНА РОСІЇ З АВТОЗАПРАВКАМИ
Тим часом український ринок стикається з новими викликами. Цього літа ворог активізував обстріли українських АЗС, не лише у прифронтових районах, а й на відстані десятків і навіть сотень кілометрів від лінії бойового зіткнення. За попередніми оцінками, повністю зруйновано понад 200 автозаправних станцій, понад 80 з яких – на Харківщині. Зокрема, цього тижня з’явилася інформація, що після чергового удару 26 липня маршрут Харків – Полтава, нібито, повністю залишився без АЗС.
Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував подібні повідомлення деяких ЗМІ, запевнивши, що дефіциту пального в області немає.
Раніше про відсутність системних проблем із забезпеченням регіону пальним заявляв і харківський міський голова Ігор Терехов. Він також анонсував нові рішення щодо захисту АЗС, але не надав жодних подробиць.
Однак ситуація викликає занепокоєння. Ворог, на жаль, продовжує методично нищити автозаправні комплекси не тільки на Харківщині та Полтавщині, а й у Чернігівській, Сумській, Дніпропетровській та інших прикордонних і наближених до лінії фронту областях.
Чи не стане це новим чинником, що суттєво впливатиме на забезпечення України пально-мастильними матеріалами та на рівень роздрібних цін на наших автозаправних комплексах?
Сергій Куюн визнає серйозність проблеми, але поки що не бачить загроз її значного впливу на ситуацію на українському ринку пального.
«На цінову ситуацію російські атаки поки що не впливають. Ціна на пальне однакова як у Харкові, так і у Львові. Я б більше звернув увагу на удари не по АЗС, а по портах. Але заправних станцій у нас дійсно стане менше. Більшість буде відновлено, але, на жаль, не всі. Тому споживачам доведеться змінити свою поведінку. Не буде такого, як раніше, коли, вирушаючи в дорогу, ви не замислювалися, де і скільки заправлятиметеся. Тепер: приїхали – одразу повний бак, а може, й кілька каністр із собою взяли», – зазначив директор Консалтингової групи А-95. Він також радить людям максимально скоротити час перебування та кількість візитів на АЗС.
Як варіант для швидкого відновлення пошкоджених автозаправних комплексів, розглядається встановлення контейнерних АЗС. Їх можна легко перевезти вантажівкою на нове місце, якщо стара локація зазнала ударів чи опинилася під загрозою. Розгортання таких заправок не потребує багато часу. Водночас вони можуть забезпечувати розлив лише одного-двох видів пального і є дуже вразливими під час обстрілів (адже йдеться про наземне розміщення резервуарів), а також мають підвищені екологічні ризики.
Тому Куюн вважає, що такі рішення не будуть ефективними.
«Тоді, може, повернемося до каністр, як у дев’яностих, і почнемо заправлятися з бочок десь біля траси… Тому, наскільки мені відомо, попередній уряд відкинув ідею такої “лібералізації”. Адже ліцензовані компанії запевнили, що, попри все, продовжуватимуть працювати. І вони це роблять. Так, це не будуть такі мультифункціональні комплекси, до яких ми звикли, але свою основну функцію – заправлення авто – вони, думаю, виконуватимуть», – впевнений фахівець.
Натомість експерт паливного ринку Леонід Косянчук дотримується іншої думки.
Леонід Косянчук
«Безперечно, наявність мобільних АЗК, які наразі перебувають поза законом, може стати дієвою альтернативою виведеним з ладу стаціонарним автозаправкам у прифронтових регіонах. Для вирішення проблеми уряду варто лише внести (хоча б тимчасові, на період війни) зміни до відповідних нормативних документів, які б дозволили функціонування таких мобільних АЗС на базі бензовозів. І це слід було зробити ще “вчора”, щоб не вирішувати це екстрено тоді, коли інфраструктура прифронтових регіонів взагалі залишиться без пального», – вважає Косянчук.
З тим, що одним із можливих альтернатив стаціонарним АЗС за нинішніх умов може стати розвиток мобільних автозаправних станцій та доставка пального безпосередньо споживачам, погоджується й співзасновник однієї з мереж Дмитро Льоушкін. Він пропонує надавати право на таку діяльність (тимчасові ліцензії) лише компаніям, які вже мають ліцензії на роботу стаціонарних АЗС. Це допоможе контролювати ринок і запобігти появі нелегальних продавців пального.
Ще одна пропозиція передбачає доставку бензину та дизпального за викликом. Пропонується замовляти пальне через мобільний додаток або чат-бот, після чого спеціально обладнаний автомобіль привозитиме його клієнту. Водночас мобільні заправники не повинні працювати у фіксованих місцях, щоб не ставати потенційними цілями для ворожих ударів.
Реалізація такої моделі потребує змін до законодавства, визначення порядку ліцензування, контролю за обігом пального та дотримання вимог пожежної і екологічної безпеки.
Однак, попри те, що керівники прифронтових регіонів дедалі частіше висловлюються на користь таких рішень, центральна влада поки що не анонсує жодних подібних кроків. Уся увага зосереджена на фізичному захисті стаціонарних АЗС та посиленні протиповітряної оборони по всій країні.
Владислав Обух, Київ