“>
Фото: Пресслужба RAU
Розглядається можливість запровадження невеликого відрахування при здійсненні покупок у магазинах, яке б спрямовувалося до спеціального резервного фонду для покриття збитків роздрібних мереж унаслідок обстрілів з боку агресора. Це питання обговорювалося 5 серпня на терміновій нараді Прем’єр-міністра Сергія Шмигаля з представниками бізнесу, який постраждав від наймасштабнішого ворожого нападу на склади напередодні вночі.
Як повідомив один з учасників зустрічі агентству “Інтерфакс-Україна”, мова йде про мінімальний відсоток від кожної транзакції в торгових підприємствах.
“Окрема функція — страхування від воєнних ризиків. Сподіваємося на підтримку міжнародних партнерів у розробці ефективних інструментів”, — написав Шмигаль за підсумками наради у своєму Telegram-каналі.
Ідея формування подібного галузевого страхового резерву вже тривалий час обговорюється мережами автозаправних станцій, обстріли яких, особливо в прифронтових районах, ворог суттєво активізував з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначали агентству, що це питання було в порядку денному на переговорах у Міністерстві економіки та захисту довкілля, і до цих обговорень вже залучені фахівці страхової сфери.
За словами джерела агентства “Інтерфакс-Україна”, відносно новим на зустрічі з главою уряду, який добре знайомий з цією проблемою ще з часів керівництва НАК “Нафтогаз України” та її дочірньої компанії “Укрнафта”, була пропозиція залучити до цього фонду закордонних партнерів для спільного пропорційного поповнення його коштів разом з українським бізнесом.
Як інформувало агентство “Інтерфакс-Україна”, фундаментальна концепція рівномірного розподілу страхового тягаря на бізнес по всій країні була покладена в основу проєкту закону “Про систему страхування воєнних ризиків”, який розроблявся Національним банком спільно з Мінекономіки та був поданий народними депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак, цей законопроєкт не пройшов схвалення профільним комітетом, головним опонентом виступили забудовники.
“Він (законопроєкт №12372 “Про систему страхування воєнних ризиків” – ІФ-У) не був прийнятий, оскільки в ньому немає потреби. У нас страхування від воєнних ризиків вже функціонує”, — прокоментував це питання в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, закликавши бізнес до більш активної участі в новій державній програмі страхування від воєнних ризиків.
На даний момент державна підтримка реалізується за двома напрямками: страхування через ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА) за пільговими тарифами для територій, що знаходяться поблизу лінії фронту, а також відшкодування частини страхових платежів компаніям понад 1%, що перевищує цю ставку, при страхуванні від воєнних ризиків. Проте, великий бізнес раніше критикував ці програми за суттєві обмеження щодо страхових виплат: у випадку ЕКА, це максимум 200 мільйонів гривень на один об’єкт з тарифною ставкою до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій, а у випадку компенсацій страхових премій — до 30 мільйонів гривень із граничною сумою компенсації страхової премії в 3 мільйони гривень.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки нещодавніх обстрілів балістичними ракетами великих складських приміщень з боку російських військ. Зокрема, власник мережі магазинів Winetime “Аснова Холдинг” попередньо оцінив збитки від знищення основних запасів товарів балістичними ракетами на головному складі продукції під Києвом у ніч з 18 на 19 липня у 300 мільйонів гривень.
“Ми понесли колосальні втрати — це мільярди гривень”, — заявив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки руйнування дощенту розподільчого комплексу компанії вночі.
Дискусію щодо концепції обов’язкового страхування воєнних ризиків для всіх суб’єктів господарювання, частково субсидованого коштами міжнародних партнерів, з приблизним розподілом 50-70% на 50-30%, ініціював на своїй сторінці у Facebook 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думбу, це могло б частково вирішити проблеми тих, хто перебуває в зоні ураження балістичних ракет або навіть авіаційних бомб, але мусить продовжувати діяльність, і зрівняти географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Реалістичність такого підходу підтримав під час обговорення член правління ПриватБанку, відповідальний за корпоративний бізнес та малий і середній бізнес, Євген Заіграєв.
“Це є дієвою міжнародною практикою розподілу ризиків, і ми працюємо над подібним рішенням. Рік тому ми разом з НБУ подавали законопроєкт про страхування від воєнних ризиків зі схожою логікою, але тоді він не пройшов Комітет ВР через низку обставин, зокрема, сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку”, — прокоментував екс-заступник міністра економіки Андрій Телюпа, який входить до наглядових рад державних установ ЕКА, Фонду розвитку підприємництва (ФРП, реалізує програму пільгових кредитів “5-7-9”) та ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (Укрфінжитло, реалізує програму іпотечного кредитування “єОселя”).
На його переконання, цю ідею слід завчасно обґрунтовувати спільно з представниками бізнесу.
Як головні контраргументи під час обговорення були висловлені думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком і призведе до субсидування одного бізнесу за рахунок іншого. Крім того, вказувалося на надзвичайно високі поточні ставки страхування.
“Отже, ще один немалий податок на бізнес. Звідки у людини така неприязнь до бізнесу?” — написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
“З останньої зустрічі представників Міністерства економіки з бізнесом на цю тему випливало, що проблема полягає не лише в фінансах/субсидіях, а й у значній концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують, навіть під неймовірні 10-12%… На тій же зустрічі було зазначено про відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах”, — зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, великого гравця на українському ринку нерухомості, Олена Білан.
“І в прифронтових регіонах комерційного страхування взагалі немає, тому поки тривають воєнні дії — це лише умовне “квазі-страхування”, як це було реалізовано зараз через ЕКА”, — вважає Телюпа.
Як повідомлялося, в ніч на 5 серпня Росія завдала наймасштабнішого з початку війни балістичного удару по логістичних та розподільчих об’єктах поблизу Києва. Про знищення своїх об’єктів заявили лідери своїх галузей — маркетплейс Rozetka, “Нова пошта”, торгові мережі “Епіцентр”, Fozzy та Novus, дистриб’ютори автохімії LIQUI MOLY, автомобільних компонентів “Тойота-Україна” та Bosch Ukraine, а також продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог здійснив атаку на Дніпро, після якої про знищення складів повідомили у соціальних мережах найбільший український виробник товарів для дому “Біосфера”, провідний виробник морозива “Ласунка” та виробник шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Шмигаль після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує переговори з бізнесом для забезпечення неперервності роботи логістичних та торгових компаній. За його словами, Міністерство економіки та захисту довкілля отримало відповідні доручення.
За результатами цієї наради він повідомив, що найближчим часом заплановано окрему зустріч з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектору та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, зазначив Шмигаль, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору, а держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розподілу складських потужностей. Прем’єр-міністр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.