AIN.UA
Маріам Галстян, голова напряму досліджень та прогнозування WINWIN EdTech Center of Excellence, ділиться своїми спостереженнями в колонці для AIN про те, як українські студенти інтегрують штучний інтелект (ШІ) у своє навчання та який вплив це матиме на їхнє майбутнє працевлаштування.
Відтоді, як у листопаді 2022 року світ побачив ChatGPT, штучний інтелект став невід’ємною частиною нашого життя, і сфера освіти не стала винятком. Студенти активно використовують ШІ для навчання, викладачі експериментують з його впровадженням у навчальні процеси та оцінювання, а університети все частіше ставлять собі питання: якою має бути вища освіта, якщо доступ до інформації вже не є проблемою?
Для України ця розмова має особливе значення. Понад чотири роки наша освітня система працює в умовах повномасштабної війни, що вимагає від університетів постійної гнучкості та адаптації. Тому український досвід інтеграції ШІ є цінним не лише для нас, а й для глобальної дискусії про те, як новітні технології можуть підтримувати освіту в часи невизначеності та тривалих криз.
Аби краще зрозуміти, як саме штучний інтелект трансформує вищу освіту в Україні, WINWIN EdTech Center of Excellence спільно з Радою цифрової освіти (Digital Education Council, DEC) за підтримки Міністерства освіти і науки України долучили українські університети до міжнародного дослідження AI in Higher Education Global Survey 2026.
Про що це дослідження
AI in Higher Education Global Survey 2026 — це один із наймасштабніших міжнародних проєктів, спрямованих на вивчення застосування штучного інтелекту у вищій освіті. Його проводить Digital Education Council. У дослідженні взяли участь понад 45 тисяч студентів та викладачів із 35 країн світу, зокрема з Європи, Північної та Латинської Америки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Близького Сходу та Африки. Українська вибірка включала понад 3,2 тисячі студентів і викладачів із 25 вищих навчальних закладів.
Аналіз зосереджений на тому, як студенти й викладачі використовують ШІ, яке їхнє ставлення до інтеграції цих технологій у навчальний процес, які можливості та ризики вони вбачають, а також наскільки університети готують майбутніх фахівців до ринку праці, де ШІ стає буденним інструментом.
Що ж показали результати для України? Я зібрала п’ять ключових висновків.
-
Українські університети — серед лідерів за рівнем використання ШІ
Переважна більшість опитаних українських студентів та викладачів вже активно використовують ШІ у навчанні та викладанні. Серед студентів цей показник досяг 88%, що вище, ніж у Європі, на Близькому Сході та в Африці (85%), у США та Канаді (65%) і в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (78%). Серед викладачів ситуація схожа: 83% в Україні проти 77% у світі та лише 54% у США та Канаді, де впровадження ШІ відбувається найповільніше. Загалом у світі використання ШІ викладачами зросло на 16 відсоткових пунктів порівняно з 2025 роком, що ще раз підтверджує стрімке поширення цієї технології.
На цій хвилі активного впровадження ШІ українці залишаються “техно-оптимістами”. Зокрема, 92% опитаних українських викладачів планують і надалі використовувати ШІ, а 45% з ентузіазмом ставляться до його потенціалу (у світі цей показник становить 43%).
Водночас 27% українських викладачів вважають ШІ переоціненим. Як загрозу для інтелектуального розвитку його називають лише 20% українських викладачів, тоді як у світі так вважають 35%, а у США та Канаді — вже 55%.
Високий рівень використання ШІ в українських університетах свідчить про те, що навіть в умовах тривалої війни система вищої освіти не лише адаптується до технологічних змін, а й у багатьох аспектах випереджає інші регіони світу.
-
Українські студенти бачать у ШІ більше можливостей, ніж загроз
Для більшості українських студентів ШІ вже став незамінним помічником у навчанні. Так, 68% опитаних студентів зазначають, що ШІ допомагає їм позбутися рутинних завдань, вивільняючи більше часу для роботи з ідеями, а майже третина студентів завдяки йому береться за складніші проєкти.
Водночас дослідження фіксує й перші ознаки надмірної залежності від ШІ. Зокрема, 19% студентів визнають, що покладаються на ШІ для підвищення якості своєї роботи, а 11% помічають, що стали менше запам’ятовувати.
Попри це, українські студенти та викладачі загалом менш песимістично оцінюють вплив ШІ на навчання, ніж їхні колеги з інших країн. Найбільша відмінність спостерігається серед студентів. Лише 44% українських респондентів вважають, що використання ШІ робить навчання надто поверхневим. Для порівняння, у світі так вважають 66% студентів, а у США та Канаді — 81%. Схожу тенденцію бачимо і серед викладачів: 68% українських викладачів вважають, що ШІ може гальмувати розвиток навичок студентів, порівняно із 73% у світі та 80% у США й Канаді.
-
Українці активно користуються ШІ, але не завжди розуміють його принцип роботи
Дослідження також оцінювало рівень ШІ-грамотності студентів та викладачів за п’ятьма ключовими напрямами, визначеними Рамкою Digital Education Council:
- розуміння ШІ та даних
- критичне мислення
- етичне та відповідальне використання
- людиноцентричність, емоційний інтелект і креативність
- предметна експертиза
Ці показники виявили цікавий парадокс. Хоча українські студенти та викладачі активно використовують інструменти ШІ, це не завжди означає, що вони глибоко розуміють, як ці технології функціонують.
Попри один із найвищих показників використання ШІ серед учасників дослідження, українські студенти та викладачі отримали нижчі результати за компонентом “розуміння ШІ та даних”. Саме тут спостерігається найбільший розрив між Україною та іншими регіонами. Іншими словами, користувачі активно застосовують ШІ у навчанні, але значно рідше усвідомлюють принципи його роботи, обмеження та причини, через які він може допускати помилки.
-
Українські студенти не підтримують заборону на використання ШІ
Більшість опитаних українських студентів (54%) були б розчаровані повною забороною ШІ в університетах. Натомість у США та Канаді понад половина студентів (55%) сприйняла б таке рішення позитивно.
Водночас студенти не до кінця впевнені, що університети можуть ефективно допомогти їм розібратися з використанням ШІ. Хоча 43% українських студентів вважають свою навчальну програму актуальною (це найвищий показник серед усіх регіонів), лише 47% переконані, що їхні викладачі мають достатньо знань, аби надавати поради щодо використання ШІ.
-
Українські студенти оптимістичні щодо ШІ, але стримані щодо освіти
На відміну від багатьох інших країн, українські студенти не демонструють високого рівня занепокоєння щодо можливої втрати роботи через ШІ. Лише 37% опитаних непокояться через такий ризик порівняно з 41% у світі, тоді як половина студентів взагалі не вважає це суттєвою загрозою.
Водночас вони не впевнені, що університетська освіта достатньою мірою готує їх до майбутньої професійної діяльності в епоху ШІ. 35% опитаних студентів не відчувають себе готовими професійно використовувати ШІ, а лише 30% вважають, що їхнє навчання забезпечує необхідну підготовку.
Найбільше запитань у студентів викликає система оцінювання. Понад дві третини (68%) вважають, що вона вже не відповідає навичкам, які будуть затребувані на ринку праці в епоху ШІ. Лише 12% переконані, що більшість оцінювань адекватно відображає ці вимоги.
Що ці дані означають для України
Українські студенти та викладачі вже активно інтегрують ШІ у своє життя, а ставлення до цієї технології залишається одним із найпозитивніших серед країн-учасниць дослідження. Водночас результати свідчать, що університети поки що не встигають адаптуватися до цієї нової реальності. Студенти очікують не лише доступу до ШІ, а й сучасних навчальних програм, викладачів, які впевнено володіють технологіями, та інноваційних підходів до оцінювання.
Це означає, що наступним кроком для українських університетів є зміна самого підходу до навчання. Якщо ШІ стає звичним робочим інструментом, університетам необхідно переглянути зміст навчання, методи перевірки знань та підходи до підготовки студентів до професій, які стрімко еволюціонують.
Водночас Україна має значну перевагу. На відміну від багатьох інших країн, українські студенти та викладачі значно рідше сприймають ШІ як загрозу. Одним із можливих пояснень може бути контекст повномасштабної війни, коли суспільство щодня стикається з набагато серйознішими викликами, а цифрові технології стали важливим інструментом для навчання, роботи та доступу до послуг. Це робить Україну цікавим кейсом для міжнародної дискусії про ШІ в освіті. Якщо в багатьох країнах головне питання сьогодні полягає в мінімізації ризиків, то український досвід демонструє іншу перспективу: як технологія може підтримувати освіту в умовах тривалої кризи.
Дізнатися більше на: ain.ua