“>
Правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) звернулася із закликом до Сполучених Штатів Америки щодо блокування передачі Україні пакету військової допомоги, який включає унікальну систему, здатну вражати пускові установки, використання якої сама організація визначила як воєнний злочин, про це заявила заступниця глави Офісу президента Ірина Мудра.
"5 серпня російська ракета, оснащена касетною бойовою частиною, влучила у сортувальний центр Нової пошти в Києві. Внаслідок атаки загинули троє людей на своїх робочих місцях. Human Rights Watch зафіксувала цей удар та класифікувала його як ймовірний воєнний злочин. І це було слушно. Через тиждень ця ж організація звернулася до Конгресу США з проханням затримати надання Україні пакету, який містить унікальну систему, здатну вражати пускові установки, з яких ці ракети спрямовуються на наші міста", – написала Мудра у Facebook у четвер.
Вона підкреслила, що HRW характеризує касетні боєприпаси як "природно невибіркові", проте це "політична позиція, некоректно виражена мовою права". "Стаття 51 Додаткового протоколу I, обов’язкова як для України, так і для Росії, забороняє невибіркові атаки, оцінка яких здійснюється за об’єктом, засобом, вжитими заходами обережності та пропорційністю в конкретних умовах. Вона не забороняє певні види зброї. Коли Росія застосовує касетні боєприпаси проти житлових районів Харкова – це воєнний злочин. Коли Збройні сили України знищують артилерію противника в чистому полі, використовуючи касетні боєприпаси та вживаючи належних заходів безпеки – це акт самооборони проти геноцидної агресії", – акцентувала заступниця керівника ОП.
Мудра також зауважує, що конвенція щодо касетних боєприпасів не набула статусу загальноприйнятої норми: понад 70 держав не є її учасницями, серед яких найбільші артилерійські сили світу, включно з США, КНР, РФ, Індією, Пакистаном, Південною Кореєю, Туреччиною та Україною.
"Зобов’язання України є чітко визначеними: не застосовувати в населених пунктах, використовувати виключно проти скупчень російських військ на відкритій місцевості, першочергово проводити розмінування кожної ділянки, де вони були застосовані, після її звільнення. Кожен елемент, що не вибухнув, залишається на нашій землі. Наші сапери його знешкодять після деокупації, в рамках наймасштабнішої програми протимінної діяльності у світі", – зазначила вона.
Заступниця голови ОП висловила обурення громадян України, яке вона повністю поділяє. "Я найрішучіше засуджую цю кампанію і закликаю Human Rights Watch привести свої аргументи до ладу – і перед наступною заявою зважити на наслідки для тих людей, від імені яких вони виступають", – заявила Мудра.
Як стало відомо, HRW звертається до США з проханням відхилити запит Туреччини щодо надання дозволу на передачу Україні десятків тисяч касетних боєприпасів, які зберігалися в арсеналах Туреччини протягом десятиліть. "Розміщення застарілих касетних боєприпасів у зоні конфлікту створює непередбачувані трагічні гуманітарні наслідки для цивільного населення… Вплив цих неточних та ненадійних боєприпасів, яким понад 30 років, на цивільне населення спонукав 112 країн до заборони цієї зброї, приєднавшись до міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси", – зазначила заступниця директора HRW у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм.
Зазначається, що ці боєприпаси частково були вироблені Туреччиною за ліцензіями США, виданими у 1987 році.
Окрім продажу всього свого арсеналу з 12 пускових установок M270, запропонована Туреччиною угода на суму $256 млн передбачає передачу трьох типів касетних боєприпасів: 70 балістичних ракет M39 ATACMS, кожна з яких містить 950 протипіхотних/протиматеріальних суббоєприпасів M74, що складає загалом 66 500 окремих суббоєприпасів; 2524 ракети M26, кожна з яких містить 644 суббоєприпаси подвійного призначення M77 з покращеними звичайними боєприпасами (DPICM), загальною кількістю 1 625 456 окремих суббоєприпасів; 47 тис артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм, кожен з яких містить 180 суббоєприпасів M42 DPICM, що складає загалом 8,46 млн окремих суббоєприпасів.
В HRW висловлюють думку, що касетні боєприпаси за своєю природою є невибірковими і мають тривалу історію створення смертельної небезпеки для цивільного населення кожного разу, коли їх застосовують, тому їх використання важко узгодити з забороною на невибіркові атаки на цивільне населення, що може кваліфікуватися як воєнний злочин.
Хоча США не приєдналися до договору, з 2009 року в щорічному бюджеті Міністерства оборони запроваджується мораторій на експорт. Однак попередній президент США Джозеф Байден обійшов цей мораторій у період з липня 2023 року по жовтень 2024 року та здійснив щонайменше сім передач касетних боєприпасів Україні, не розкриваючи обсягів наданої допомоги. Як детально вказано у "Звіті про моніторинг касетних боєприпасів за 2025 рік", Закон США про іноземну допомогу сприяє цьому обходу, дозволяючи президенту визначити, що цей вид допомоги у сфері безпеки є "життєво важливим для інтересів безпеки Сполучених Штатів". Наразі невідомо, чи прийняла адміністрація чинного президента США Дональда Трампа аналогічне рішення в даному випадку для обходу експортного мораторію.