Судовий процес: Мешканець Броварів роками потерпає від багатотисячних заборгованостей свого тезки з Одеси

ОТОксана ТупальськаАвтори6 хв

Судовий процес: Мешканець Броварів роками потерпає від багатотисячних заборгованостей свого тезки з Одеси 2

З 2023 року Павло Ганжа з Броварів змушений брати участь у судових процесах та страждати через обмеження, пов’язані з боргами, яких він не здійснював. Виявилося, що його повний тезко, Павло Андрійович Ганжа з Одеси, потрапив до Єдиного реєстру боржників. Однак, тепер відповідальність за дії абсолютно сторонньої особи покладається на мешканця Київщини.

Про цей випадок розповіла Леся, дружина Павла Ганжі з Броварів. Родина з Київщини вирішила оформити свою нерухомість та звернулася до державного реєстратора. Там їх повідомили, що вони не можуть здійснити юридичні дії, оскільки прізвище «світиться» в Єдиному реєстрі боржників. Це сталося попри те, що родина не має жодних боргів.

Ми не можемо збагнути, в чому наша провина? Які ще борги. У нас боргів немає і ніколи не було.

Зрештою, з’ясувалося, що боржник — це абсолютно стороння особа, мешканець Одеси, майно якої було арештоване ще у 2012 році. Як дізналися юристи, спочатку у того чоловіка був борг понад 4 тисячі гривень, а тепер він має понад 200 тисяч гривень, продовжує набирати кредити та не сплачувати їх.

Складність ситуації полягає в тому, що в Єдиному реєстрі боржників, створеному Мін’юстом, вказано прізвище, ім’я та по батькові, але відсутні інші відомості, такі як місце прописки, дата народження чи ідентифікаційний код.

Скільки таких людей в Україні? Скільки проблем у таких людей, розумієте? Як нас кидають туди-сюди, і нічого не можна вирішити.

Щоб вирішити цю проблему та мати змогу вчиняти юридичні дії щодо свого власного майна, мешканці Броварів звернулися до Броварського суду. Там їм порадили найняти адвоката та довести, що боржники — це не вони.

Спочатку ми подали заяву державному реєстратору, виконавчій службі, – розповідає Леся Ганжа. – Але отримали відповідь, що нам нічим допомогти не можуть. Тоді ми просили в суді, щоб нас визнали третьою стороною, що ми не маємо жодного стосунку до цього. Надали паспорти, посвідки.

Справу щодо непорозуміння, яке коштує мешканцям Київщини грошей та нервів, було передано до Приморського районного суду міста Одеси. Але й там справу не вирішили. До Броварів надійшла ухвала про відмову.

Також було намагання видалити прізвище з Єдиного реєстру боржників — безуспішно.

Минуло 3 роки, а судові тяганини та листування тривають.

Ми з 1961 року не змінювали місце проживання, – розповідає Леся Ганжа. – І це ж війна триває. Моєму чоловікові 65 років, вже зріла людина, у нього не вистачає на це сил. І ми не хочемо залишити дітям такий спадок. Якісь такі поневіряння, що не можу передати.

Під час останнього звернення до суду в Броварах заяву відхилили, вказавши 10 пунктів, які потребують виправлення.

Хоча ми потім дивилися з юристом, там лише 1 пункт з усіх можна щось виправити… Та й ми ж ніяких матеріальних вимог нікому не висували. Лише просимо зазначити, що це не наші борги, а ми третя сторона, не винні нікому нічого. Просто потрібна така довідка, і все. Тепер я знову не знаю, чим все закінчиться і що буде.

Окрім переоформлення будинку, сім’я хотіла продати автомобіль, оформлений на чоловіка, узаконити ділянки на подвір’ї, які вони розділили з сусідами, але без довідки про відсутність боргів вони нічого не можуть зробити.

Жоден нотаріус не хоче з цим зв’язуватися. Кажуть, що вирішіть це питання, принесіть довідку, що це не ви боржник, а тоді приходьте. І так третій рік.

Порада юриста

Зважаючи на те, що в Україні є багато людей з подібними прізвищами, а також щоб допомогти родині з Броварів, наскільки це можливо, кореспондент “ВК” звернувся до юристки Ірини Шевчук, волонтерки ГО “ЮрШтаб”.

Відповідь експертки:

З огляду на ситуацію, я маю декілька варіантів дій, які можна здійснити зараз. Або навіть усе це в комплексі. Я б діяла поступово, і почала б з самого виконавчого провадження.

Отримати повну інформацію про виконавче провадження, через яке чоловік потрапив у цю ситуацію: номер провадження, ПІБ боржника, орган ДВС/приватного виконавця, номер судової справи, підставу стягнення, дату відкриття провадження.

Далі потрібно зібрати докази того, що ви різні люди – ваші документи, прописка, документи на нерухомість.

Я б додала ще один важливий крок: звернутися до Міністерства юстиції України з адвокатським запитом щодо інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі боржників. Оскільки за самим ПІБ неможливо однозначно встановити особу боржника, варто з’ясувати, які саме ідентифікаційні дані зазначені у виконавчому провадженні та чи належать вони чоловікові з Одеси, а не пану Павлу.

Отримана від Мін’юсту інформація може стати додатковим доказом того, що в реєстрі фактично йдеться про іншу особу. Після цього можна звернутися до державного або приватного виконавця із заявою про зняття помилково накладеного арешту та усунення інших обмежень щодо майна, додавши відповідь.

Ще один важливий момент — відповідь ДВС Одеси, згідно з якою провадження завершене, а виконавчий документ повернуто стягувачу. Тоді виникає питання: на якій підставі досі діє арешт, якщо провадження завершене, а документ повернуто?

Також варто перевірити строк пред’явлення виконавчого документа до виконання. Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», після повернення документа стягувач може повторно пред’явити його лише в межах строків, визначених ст. 12 Закону, тобто загалом протягом трьох років.

Якщо провадження було ще у 2012 році, потрібно встановити, коли документ повернули та чи пред’являвся він повторно. Якщо строк сплив ще до запровадження воєнного стану, воєнні правила його не поновлюють.

Тому як варіант подальшого захисту — оскаржувати виконавче провадження та вимагати його закриття і зняття арешту, якщо підтвердиться пропуск строку та відсутність інших законних підстав для його продовження.

Арешт на майно. З тексту не дуже зрозуміло, чи накладено арешт на майно пана Павла Ганжі. Однак, якщо накладено – варто дізнатися з якого моменту воно накладене. Бо нещодавно з’явилася практика, що арешт не може бути накладений безстроково на підставі завершеного виконавчого провадження. Це було рішення Верховного Суду України, де він сформував правову позицію, відповідно до якої тривале збереження арешту майна боржника за відсутності виконавчого провадження та майнових вимог з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Отже, якщо виконавче провадження давно завершене, а стягувач більше не заявляє вимог, арешт майна може порушувати право власності – арешт можна спробувати зняти , посилаючись на рішення Касаційного цивільного суду № 932/5808/25 від 16.06.2026 року.

Можливо, найшвидше це було вже зроблено, але потрібно офіційно звернутися до виконавця з письмовим запитом зняти помилковий арешт з рахунків та майна на підставі ідентичності даних з боржником, щоб потім було що оскаржувати. Звісно ж, зібрати максимальний пакет документів:
копію постанови, на підставі якої накладено арешт;
документи з персональними даними (ПІБ, РНОКПП/ІПН, дата народження, паспортні дані, місце реєстрації) — це важливо, бо вас сплутали з іншою особою;
постанову про закінчення або закриття виконавчого провадження (якщо така є);
лист/довідку від банку про наявність арешту та його підстави;

Маючи підтвердні документи, наступний крок — подати виконавцю заяву про помилковий арешт. Формально заява може бути у вільній формі: головне — чітко вказати, в чому саме помилка (невідповідність персональних даних боржника вашим тощо) та додати всі зібрані докази. У практиці важливим є не тільки сама заява, а й підтвердження факту її направлення.
Тому або відправляйте її поштовим відправленням, або при подачі попросіть поставити відмітку про прийняття.

Навіть дуже сильні докази не гарантують, що питання вирішиться «автоматично»: виконавець може ігнорувати звернення, давати формальні відписки або затягувати час. Тому одразу ж після відмови або ігнорування потрібно оскаржувати їх (я розумію, що ви вже, можливо, це робили, але тут важливо йти по вертикалі влади і з письмовими доказами звернення, тим паче, що суд ігнорує цю справу).

Звернутися потім можна:

з скаргою до керівника органу ДВС або офісу приватного виконавця;
зверненням до Міністерства юстиції з викладенням фактів та копіями документів;

конфлікткредитМайноМін'юстоднофамільціреєстр

Топ-5 останніх новин

РФ атакувала завод «Київгума»: виробництво тимчасово зупинили
Померла американська акторка, колишня наречена Кличка Гейден Панеттьєрі
З 1 вересня перерахують тарифи на газ, світло та воду – що зміниться
Міноборони розпочало закупівлю далекобійних дронів та FPV на оптоволокні
Суд арештував водія Volkswagen, який влетів у зупинку в Києві та вбив двох людей

Київ