ОТОксана ТупальськаАвтори7 хв
З нагоди 35-річчя Незалежності України у столиці відтворили дзвін Десятинної церкви — один із найстаріших в країні. Школи України також матимуть змогу отримати мініатюру дзвона, заповнивши гугл-форму за посиланням до 26 серпня включно.
Ініціативу реалізує громадська організація Ukraine WOW спільно з Національним музеєм історії України за підтримки Міністерства культури України.
Історичні відомості про дзвін
Десятинну церкву було закладено наприкінці X століття князем Володимиром Великим, ставши першим кам’яним храмом Русі. Тривалий час її дзвони скликали вірян на богослужіння, сповіщали про свята, попереджали про небезпеку та повідомляли про важливі події. Однак у 1240 році, внаслідок монгольської навали, храм було зруйновано, а дзвін втрачено.
Історія цього артефакту продовжилася у 1937 році, коли видатний український археолог Теодосій Мовчанівський знайшов його фрагмент під час розкопок. Збереглося лише 60% поверхні, без язика та кріплення. Відтоді дзвін зберігався як цінний експонат у музейній колекції.
«Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Ознайомившись детальніше з його історією, ми усвідомили: перед нами справжня реліквія, свідок нерозривності української державності. Ми поставили собі за мету відтворити дзвін один в один — не лише його зовнішній вигляд, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об’єднали свої знання, технології та досвід для виконання цього завдання. Тепер ми маємо можливість не лише побачити, як виглядав дзвін Десятинної церкви, але й почути його звучання. Вперше за сотні років. Ми щиро вдячні Київстару та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможливою», — зазначають співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
Процес реконструкції дзвона
Робота над відновленням розпочалася зі створення 3D-моделі музейного фрагмента. Сканування дозволило точно зафіксувати кожну деталь поверхні, мінімізуючи ризик пошкодження оригіналу. Наступним кроком було визначення хімічного складу бронзи методом рентгенофлуоресцентного аналізу, після чого було створено повну цифрову модель дзвона, відновивши втрачені частини на основі геометрії збереженого фрагмента та історичних аналогів.
Далі проводилося комп’ютерне моделювання. Інженери розрахували поведінку металу під час удару та змоделювали розповсюдження звукових хвиль. За допомогою акустичного синтезу вдалося передбачити звучання реконструйованого дзвона ще до його вилиття, що дозволило перевірити та скоригувати модель.
Проєкт є результатом об’єднання зусиль істориків, археологів, інженерів, акустиків та майстрів лиття з України, Німеччини, Нідерландів та Португалії.
Українські науковці працювали з археологічною знахідкою, історичними документами та музейними колекціями. Наукова команда Національного музею історії України підготувала матеріали щодо походження дзвона та обставин його виявлення. Команда Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського, під керівництвом декана факультету електроніки Сергія Найди, провела цифрову реставрацію, комп’ютерне моделювання та акустичне відтворення дзвона.
«Дуже цінно, що такий унікальний артефакт з колекції нашого музею було відтворено спільними зусиллями фахівців та партнерів. Відтепер цей дзвін матиме й церемоніальну функцію. Завдяки цьому проєкту та сучасним технологіям наша давня спадщина набуває нового звучання та нових смислів. Ми також повертаємо імена тих дослідників, які її відкривали, вивчали та зберігали для наступних поколінь. Серед них — Теодосій Мовчанівський, який у 1937 році знайшов фрагмент давньоруського дзвона, але вже наступного року був заарештований за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляний. Сьогодні його ім’я знову лунає разом із цим дзвоном», — зауважує Олена Земляна, директорка Національного музею історії України.
До проєкту долучився Клаус Хаммер, німецький експерт з дзвонів та науковий директор Музею дзвонів колегіальної церкви в Герренберзі. Він надав команді історичні креслення та консультував дослідників щодо конструкції та особливостей середньовічних дзвонів.
Також до співпраці були залучені музеї дзвонів у Німеччині: Westfälisches Glockenmuseum у Гешері надав наукові матеріали про конструкцію язиків дзвонів IX–XIII століть, а в GlockenStadtMuseum (Апольда) команда проєкту здійснила 3D-сканування язиків дзвонів XIII та XIV століть, що збереглися до нашого часу.
Важливим елементом реконструкції став фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, що експонується в Національному музеї історії України.
Завершальним етапом стало лиття дзвона на Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах — одному з провідних світових центрів дзвоноливарства. Саме тут виготовляли дзвони для багатьох історичних храмів Європи, зокрема для знаменитого Собору Паризької Богоматері.
Результатом реконструкції стала точна копія дзвона Десятинної церкви. Його вага сягає 87,5 кг, а склад сплаву максимально наближений до середньовічного.
«Дзвони є унікальними інструментами, здатними зберігати свої характеристики протягом століть. У нашому випадку ми працювали з фрагментом дзвона XII–XIII століття — надзвичайно рідкісним джерелом історичної та наукової інформації. Він дозволив нам дослідити форму дзвона, технологію його виготовлення, метал і, зрештою, відтворити його звучання. Сьогодні, завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичним дослідженням, ми можемо досягти того, що ще кілька років тому було практично неможливим: максимально точно відтворити профіль дзвона на основі фрагмента, підібрати сплав, наближений до оригінального, і спрогнозувати його звучання. Для мене особливо важливо, що завдяки цій роботі ми повертаємо не просто звук дзвона, а звук, який колись чули люди в середньовічному Києві. Це найближче можливе відтворення того, що мовчало майже 800 років. Я відчуваю велику честь бути частиною роботи, яка сприяє збереженню української культури та спадщини для прийдешніх поколінь», — зазначає консультант проєкту, співавтор одного з ключових наукових досліджень у сфері цифрової реконструкції історичних дзвонів «Звук бронзи» Мігель Карвалью.
Вперше голос дзвона пролунав на молитовному сніданку 23 серпня
Проєкт реалізовано без залучення державного фінансування, завдяки підтримці Київстару, найбільшого оператора електронних комунікацій в Україні, та Farmak, лідера з виробництва лікарських засобів в Україні та провідного експортера національної продукції на ринки понад 60 країн.
«Для нас важливо підтримувати ініціативи, які сприяють збереженню української культурної спадщини та водночас відкривають її у новому світлі. Ми прагнемо, щоб історію цього дзвона могли не лише побачити, а й почути якнайбільше мешканців України», — коментує Олександр Комаров, президент компанії Київстар.
«Для нас це чудова нагода повернути до життя частину нашої історії та зберегти її для майбутнього. Ми також створили 20 мініатюр дзвона, які передамо українським школам. Сподіваємося, вони стануть частиною святкування Першого дзвоника та допоможуть познайомити учнів з цією сторінкою української історії», — зазначає Володимир Костюк, генеральний директор Farmak.
Для отримання мініатюри дзвона необхідно заповнити гугл-форму за посиланням до 26 серпня включно. 27 серпня організатори за допомогою сервісу автоматичного жеребкування оберуть 20 шкіл, які отримають мініатюри.
День Незалежностідзвінпрезентація
Топ-5 останніх новин
- РФ атакувала завод «Київгума»: виробництво тимчасово зупинили
- З 1 вересня перерахують тарифи на газ, світло та воду – що зміниться
- Міноборони розпочало закупівлю далекобійних дронів та FPV на оптоволокні
- Суд арештував водія Volkswagen, який влетів у зупинку в Києві та вбив двох людей
- На Київщині гасять пожежі після атаки російських безпілотників
Київ
-
Прогулятися куполом ВРУ, вишневим садом, політати над Черкащиною, послухати дитячі мрії – у Києві відкрилася дивовижна виставка
4 хвЛюбава Лисичкіна
Source: bigkyiv.com.ua