Завдяки альтернативним логістичним шляхам, що охоплюють дунайські порти, залізничний та автомобільний транспорт, можливо експортувати приблизно 4,5 мільйона тонн вантажів щомісяця, замість 6 мільйонів тонн, які раніше транспортувалися через український морський коридор. Про це повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач у коментарі для агентства "Інтерфакс-Україна".
"Цей обсяг (4,5 млн тонн) дозволяє нам здійснювати експорт… Твердження про колапс експорту є хибними", – підкреслив Деркач.
Він зазначив, що з загального обсягу 6 мільйонів тонн вантажів, які перевозилися морським шляхом, близько 4 мільйонів тонн становили зернові культури, а 2 мільйони тонн – переважно різні види металів та залізна руда.
За словами посадовця, серед альтернативних маршрутів, які розробляє міністерство, ключову роль відіграють дунайські порти. Вони вже працюють в інтенсифікованому режимі та здатні обробляти до 3 мільйонів тонн вантажів на місяць.
Перший заступник міністра підтвердив, що російські атаки на ці порти посилилися. Однак він зауважив, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їх функціонування, і за останній місяць дунайські порти вже потроїли обсяги перевалки вантажів.
Ситуацію могло б поліпшити відновлення цілодобової роботи румунських лоцманів на морському каналі Суліна, який наразі функціонує лише в денний час. З цього приводу ведуться переговори з Європейською комісією та Румунією.
Міністерство інфраструктури також співпрацює з Румунією над підготовкою українських лоцманів. Після отримання відповідних сертифікатів вони зможуть здійснювати проводку суден цим каналом, додав Деркач.
Він уточнив, що залізничні шляхи можуть забезпечити транспортування ще приблизно 1-1,5 мільйона тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – близько 200-300 тисяч тонн. Це сумарно й дає близько 4,5 мільйона тонн.
З метою збільшення обсягів автомобільних перевезень через кордон, триває розширення пунктів пропуску (ПП). Зокрема, будується міст між Україною та Молдовою у місті Ямпіль (Вінницька область). Планується також відкрити пункт пропуску "Ямпіль-Косеуць" як повноцінний ПП з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що на пункті пропуску "Порубне – Сірет" на кордоні з Румунією вже облаштовано чотири смуги для вантажного транспорту. Після дзеркального розширення з боку Румунії, це дозволить подвоїти пропускну спроможність для вантажів: орієнтовно через цей пункт пропуску щодня зможуть перетинати кордон близько 150 вантажівок для експорту.
Загалом, завдяки розширенню смуг на пунктах пропуску, міністерство очікує збільшити загальну пропускну спроможність по всьому кордону на 15-20% протягом року, зазначив перший заступник.
Деркач окремо підкреслив важливість цього не лише для експорту, але й для імпорту, оскільки автотранспорт забезпечує понад 30% усього імпорту в Україну.
Водночас, перший заступник міністра визнав, що використання альтернативних маршрутів призводить до зростання логістичних витрат.
"Якщо говорити, наприклад, про олійні культури, то для них це збільшення витрат є не настільки критичним. Для зерна це невигідно, оскільки експортери зазнаватимуть збитків. З іншого боку, якщо є нагальна потреба отримати хоч якісь обігові кошти та вивезти зерно, то це можливо", – описав ситуацію Деркач.
Він наголосив, що ситуація з перевезеннями цього року об’єктивно є складнішою, ніж у 2022 році та попередні роки. Це пов’язано зі значним посиленням російських ударів, які цілеспрямовано спрямовуються на всі елементи логістичних ланцюгів – склади, порти, мости, пункти пропуску, локомотиви та навіть окремі транспортні засоби.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з 1 січня по 24 серпня поточного року було зафіксовано 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки – на судна в портах, та 69 атак – на судна за межами портів.
Щодо атак на залізницю, то, згідно з даними "Укрзалізниці", якщо за весь період війни було здійснено 6,1 тисячі атак, то з 1 січня по 20 серпня цього року їх кількість перевищила 1,5 тисячі.