Речник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк планує відвідати Сполучені Штати наступного тижня з метою лобіювання американського законопроєкту сенаторів Ґрема та Блюменталя, який стосується санкцій проти Ірану та Росії, зокрема її оборонно-промислового комплексу.
Про це Владислав Власюк повідомив під час спілкування з представниками ЗМІ, як передає кореспондент Суспільного.
«Я думаю, що наступного тижня я буду в США, займаючись комунікаційною роботою для просування цього законопроєкту. Там є цілий окремий розділ, який надає можливість запроваджувати санкції як проти російського військово-промислового комплексу, так і проти всіх, хто співпрацює з ним», — зазначив він.
Згідно зі словами Власюка, Україна сподівається, що законопроєкт отримає остаточну підтримку в Конгресі у вересні.
«За наявності більшої кількості прихильників, його швидше винесуть на голосування. Наступного тижня Палата представників розпочинає свою роботу і почне розглядати можливість прискореного прийняття цього законопроєкту у своїй палаті», — додав Власюк.
Власюк підкреслив, що Україна не заперечує проти запровадження обмежень проти Ірану в рамках цього законопроєкту, враховуючи його тісну співпрацю з Росією. Війна на Близькому Сході, за його словами, «розкрила очі багатьом країнам» щодо масштабу загрози неконтрольованого поширення мікрокомпонентів. Водночас, країни Перської затоки наразі виявляють обережність щодо заборони транзиту подібних товарів, зауважив він.
Інформація щодо закону Ґрема
Законопроєкт був розроблений республіканцем Ліндсі Ґремом та демократом Річардом Блюменталем, але загалом має 119 співавторів серед конгресменів — як демократів, так і республіканців — які висловлюють підтримку Україні.
Законопроєкт пройшов дві редакції. Спочатку, ще до смерті Ґрема 11 липня, сенатори за згодою Білого дому дещо пом’якшили деякі його положення. Перша версія передбачала можливість запровадження митних зборів для понад 60 країн, тоді як поточний документ фокусується лише на п’яти основних імпортерах нафти та п’яти імпортерах природного газу. Оригінальна версія також передбачала 500% тарифи для країн-імпортерів російської нафти та газу, а версія, узгоджена президентом США, встановлює тарифну ставку від 0 до 100%, причому остаточне рішення щодо конкретних тарифних ставок для кожної окремої країни буде прийнято торговим представником США.
Після загибелі Ґрема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, виступив з пропозицією додати до документа санкції проти Ірану та «військового крила» «Хезболли».
8 серпня Сенат США проголосував за цей законопроєкт, і тепер він має отримати підтримку Палати представників Конгресу.
Source: suspilne.media