- Андрій Длігач
д.е.н., голова Advanter Group, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України
Поки макроекономічні обговорення концентруються на загальних індикаторах відродження, реальний малий та середній бізнес щоденно вирішує практичне завдання – як зберегти операційну діяльність у контексті стрімкого зменшення маржі. Для переважної більшості підприємців 2026 рік став періодом вичерпання “минулих” моделей пристосування.
Нові операційні реалії: функціонування на половину потужності
Дані 25-ї хвилі дослідження Advanter Group показують: завантаженість виробничих потужностей МСБ залишається стабільно недостатньою, сягаючи в середньому 61,9%. Найскладніше становище у мікробізнесу, який використовує лише 58,6% своїх можливостей (малий бізнес – 63,5%, середній – 64,6%). Загалом по ринку кожна третя компанія наразі працює менш ніж на половину своєї спроможності.
Індекс ділової активності UBI (34,8) продовжує перебувати глибоко в зоні негативних прогнозів. Однак, є характерна ознака: виробничий сектор (34,8) практично наздогнав невиробничий (34,6), хоча ще навесні демонстрував значно більший песимізм. Виробники адаптуються, проте роблять це під тиском жорстких економічних умов.
Маржинальні ножиці: чому підвищення цін більше не є панацеєю
Основний операційний виклик для керівника сьогодні – це скорочення прибутковості внаслідок випереджаючого зростання витрат. 85% бізнесів констатували збільшення операційних витрат – у середньому на 19,1%. Найбільший вплив на бюджети підприємств справили чотири статті витрат:
- Комунальні платежі (електроенергія, газ) — 64,2% згадок;
- Логістика та перевезення — 63,4%;
- Витрати на персонал — 60,4%;
- Сировина, матеріали та товари — 57,9%.
Підприємці опинилися у подвійній складній ситуації: 92% відчувають тиск щодо цін, але перекласти нові витрати на кінцевого споживача заважає зниження купівельної спроможності (при цьому платоспроможний попит оцінюється в 82,5% від рівня 2025 року). 37,4% бізнесів взагалі не ризикують підвищувати ціни, побоюючись втратити клієнтську базу.
А серед тих 55,3%, хто все ж зважився на підвищення, три чверті (75,5%) все одно зафіксували зниження прибутковості (зокрема, 13,7% стали збитковими).
Останні новини
- Категорія Новини
Реєстр збитків: бізнес може заявити про втрату майна на окупованих територіях через “Дію”
- Категорія Новини
Росія вдарила по ТЕЦ “Нафтогазу”: все обладнання виведено з ладу
- Категорія Новини
Повінь у Непалі вивела з ладу ГЕС: країна може звернутися за електроенергією до Індії
Всі новини
Загалом по вибірці падіння рентабельності відчули 74,8% компаній. Як наслідок, середня оцінка фінансової стійкості МСБ становить лише 2,66 за 5-бальною шкалою. 45,5% підприємств мають фінансову подушку безпеки менше ніж на 6 місяців, і лише 14,3% почуваються стабільно та мають запас міцності понад рік.
Як бізнес виживає: від оптимізації до феномену “нової хвилі”
У ситуації, коли підвищення цін більше не покриває витрати, єдиним доступним важелем для збереження маржі залишається операційна ефективність. Топові інструменти, які компанії використовують просто зараз:
- оптимізація логістичних процесів та ланцюгів постачання (46,9%);
- переговори з постачальниками щодо знижок та відстрочок платежів (31,6%);
- інвестиції в енергоефективні технології та автономність (23,3%).
Водночас, тривожним сигналом є те, що 21,5% підприємств не вживають жодних додаткових заходів адаптації, продовжуючи виснажувати останні фінансові резерви.
Цікаву трендову динаміку демонструє порівняння компаній за віком. Дослідження виявило феномен: бізнес, заснований після 2022 року, показує суттєво кращі результати відновлення – 94% від рівня 2025 року проти 82% у компаній, заснованих до 2014 року.
“Молодші” компанії виявляються стійкішими не через більший капітал, а завдяки відсутності накопичених застарілих бізнес-процесів, більшій гнучкості персоналу та початковій орієнтованості на функціонування в умовах постійного шторму.
Ресурсний голод: кадри, кредити та гранти
Другим за критичністю фактором після витрат є кадровий дефіцит. 50,5% опитаних керівників називають брак кваліфікованих фахівців головним перешкодою для розвитку. Мобілізаційне навантаження (у середньому близько 10% штату перебуває в лавах ЗСУ) у поєднанні з відмовами у бронюванні (63% відмов серед тих, хто подавав заявки) створили гострий дефіцит на ринку праці.
Як наслідок, витрати на оплату праці зросли в середньому на 13,7%. Керівники змушені підвищувати ставки, щоб утримати ключових фахівців, навіть на тлі падіння обсягів виробництва.
Щодо залучення фінансових ресурсів, то тут спостерігається цікавий парадокс:
Кредитування працює, але попиту немає: Конверсія банківських заявок висока (74%), проте 29% бізнесів взагалі не готові брати кредити за жодної ставки, а решта згодна лише на пільгові умови (до 10%). На ринкових умовах гроші бізнесу не потрібні через низьку окупність проєктів.
Грантовий потенціал не використовується: Понад половина підприємств (54,8%) взагалі не зверталися за грантовими програмами. А серед тих, хто спробував і отримав відмову, головна причина – не брак коштів у фондах, а невідповідність формальним критеріям (46,6%) та бюрократія при подачі документів (15,9%).
Чек-лист для СЕО: як витримати удар у 2026–2027 роках
Аналіз результатів дослідження дозволяє виділити чотири пріоритетні напрями для управлінців на найближчі пів року:
- Жорсткий аудит логістики та енергозабезпечення. Оптимізація ланцюгів поставок і перехід на енергоефективні технології — це не просто тренд, а єдиний дієвий спосіб зберегти 3–5% маржинальності без підвищення цін для покупця.
- Перебудова кадрової політики. Забезпечити бізнес від кадрового дефіциту лише підвищенням заробітної плати більше неможливо. Акцент має робитися на внутрішню автоматизацію процесів, перекваліфікацію наявного персоналу та утримання ключової команди.
- Системна робота з безповоротним фінансуванням. Понад 50% бізнесів ігнорують гранти через бюрократичні перешкоди. Залучення окремого фахівця або зовнішньої експертизи для підготовки грантових заявок — це можливість отримати дешевий капітал для модернізації, коли кредити є занадто дорогими.
- Управління кеш-флоу в режимі “короткого горизонту”. З огляду на те, що 45,5% компаній мають запас менше ніж на 6 місяців, ключовим завданням СЕО є щотижневий контроль платоспроможності та побудова сценаріїв дій на випадок чергового стрибка операційних витрат чи просідання попиту.
Отже, український малий та середній бізнес вичерпав свій адаптаційний ресурс і опинився в операційному глухому куті через постійне зростання витрат, які ринок не дозволяє перекласти на споживача.
Ситуацію критично ускладнює непередбачувана політика держави: загроза посилення фіскального тиску та недієва система бронювання співробітників замість наповнення бюджету підштовхують підприємців до згортання діяльності або переходу в тінь.
Таким чином, подальше виживання легального сектору економіки залежить виключно від зміни державного підходу – відмови від ситуативного фіскального тиску на користь створення прогнозованих правил гри, захисту людського капіталу та забезпечення реальної підтримки для підприємців.
Джерело аналітичних даних: загальнонаціональне дослідження стану МСБ, Advanter Group (червень 2026, 503 респонденти).
-
Всі новини
-
Всі статті
Нове відео Відео-матеріал
HR Wisdom Summit 2026: як це було
Підписатися на Delo.ua
Source: delo.ua