Польща дозволила Україні проводити пошукові роботи на місці ймовірного поховання українців, убитих у березні 1944 року в селі Ласків на Холмщині.
Про це повідомив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький. Він зазначив, що дозвіл отримав Меморіально-пошуковий центр “Доля” за замовленням Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
“Отримання дозволу є результатом домовленостей українсько-польської робочої групи з питань гідних поховань, що діє з ініціативи міністерств культури обох країн”, – додав Вербицький.
У березні 1944 року підрозділи польського підпілля, зокрема Армії Крайової та Батальйонів хлопських, здійснили масові напади на українські села Холмщини. За даними УІНП, внаслідок цих дій було вбито від 1500 до 2000 українців.
Водночас, за оцінками польських істориків, у ході польсько-українського конфлікту на Холмщині до літа 1944 року загинули понад 2000 українців. Директор Офісу історичних досліджень польського інституту національної пам’яті (IPN) Мірослав Шумило зазначає, що в антипольських акціях на цих теренах загинуло приблизно стільки ж поляків – до 2000 осіб.
У селі Сагринь, яке називають символом української трагедії, загинула щонайменше 621 людина. За іншими підрахунками, жертв могло бути понад 1200.
Загалом, за даними українських істориків, під час польсько-українського конфлікту 1942-1944 років українці втратили 13-16 тисяч убитими та до 20 тисяч біженцями, поляки – 38-39 тисяч убитими та 355 тисяч біженцями. Польські історики наполягають, що кількість жертв серед поляків була значно більшою – щонайменше 100 тисяч осіб.
У Польщі ці події часто називають геноцидом польського народу, що, на їхню думку, спровокувало польські акції у відповідь і призвело до загибелі приблизно 10-12 тисяч українців.
Два тижні тому, 18 серпня, посол України в Польщі Василь Боднар заявляв, що Україна кілька місяців не може отримати від Польщі дозвіл на проведення пошукових робіт, тоді як українська сторона систематично видає дозволи за запитами Польщі.
“Я вже декілька місяців добиваюся хоча би одного дозволу на (проведення ексгумацій. – Ред.) в Ласкові. І весь час ми не можемо його отримати – постійно якісь бюрократичні обмеження”, – казав він в інтерв’ю RMF 24.
Ексгумації польських жертв
Питання ексгумації жертв Волинської трагедії, яку в Польщі називають геноцидом польського народу, є надзвичайно важливим для польської сторони. Його часто використовують праві політики, що призводить до напруги у відносинах з Україною.
Польський інститут національної пам’яті та низка правих політиків і активістів звинувачують українську сторону в затягуванні або відмові у видачі дозволів на пошукові роботи та ексгумації. Вони також згадують про мораторій на ексгумацію, який у 2017 році запровадив український Інститут національної пам’яті як відповідь на акти вандалізму щодо українських поховань у Польщі. Однак наприкінці 2024 року міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна не перешкоджатиме ексгумації, і на початку 2025-го пошукові роботи на заході України відновилися.
Василь Боднар пояснює, що питання пошукових та ексгумаційних робіт залишається предметом роботи двосторонньої групи. Очільник групи, Павел Коваль, неодноразово відвідував Україну, підкреслюючи, що попри політичні конфлікти, пошукові роботи йдуть за планом.
Водночас, деякі політики та журналісти звинувачували Коваля у цензурі під час пошукових робіт, зокрема, після заяви публіциста Збіґнєва Парафʼяновича про заборону публікувати фото з розкопок, де начебто було багато останків дітей.
30 серпня в Острівках поховали 55 польських жертв Волинської трагедії, серед яких 26 дітей. Навесні 2025 року польська сторона провела ексгумації в колишньому селі Пужники (Тернопільська область), знайшовши останки 42 осіб, яких перепоховали 6 вересня. У Львові українсько-польська група виявила братське поховання жертв Другої світової війни, тіла загиблих воїнів Війська Польського перепоховали у Мостиськах на Львівщині 14 листопада 2025 року.
У 2026 році пошуки планувалися в Углах, на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька на Волині, а також у Гуті Пеняцькій (Львівщина). У поховальних ямах у Гуті Пеняцькій, за даними польського інституту нацпам’яті, можуть бути останки близько 100 осіб. 21 серпня Україна видала дозвіл на ексгумацію, яка має розпочатися наступного року.
25 серпня стало відомо про початок ексгумацій у Львові, де на старому Голосківському цвинтарі виявили понад 100 останків бійців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, обороняючи місто від нацистських військ. Серед загиблих були й українці, мобілізовані до польської армії.