Лідер польської ультраправої партії “Конфедерація Корони Польської” Ґжеґож Браун пошкодив памʼятник і місце поховання вояків УПА, які загинули в боротьбі з НКВС у 1946 році. Памʼятник розташований неподалік кордону з Україною.
МЗС України засудило цей акт вандалізму, а правоохоронні органи розслідують справу “за образу української національної групи”.
“Конфедерація Корони Польської” брала участь у парламентських виборах 2023 року у складі ультраправої коаліції “Конфедерація свободи й незалежності”. Коаліція отримала 7,16% голосів виборців та 18 мандатів у Сеймі. Наразі Браун є депутатом Європарламенту, а в польському парламенті представлені троє членів його партії.
Ґжеґож Браун також брав участь у президентських виборах у Польщі 2025 року, посівши 4-те місце в першому турі з 6,34% голосів (понад 1,2 мільйона виборців).
Браун та його прихильники послідовно висловлюються проти надання військової допомоги Україні, стверджуючи, що війна Росії проти України “не є нашою війною”. Вони також пропонують запровадити для українців у Польщі так звану “антибандерівську лоялку”, яка зобов’язувала б громадян України (а також поляків українського походження чи осіб, пов’язаних з Україною) засвідчити, що вони “не підтримують Бандеру та УПА”.
Браун проти українського пам’ятника
Монумент у селищі Білосток, розташованому неподалік прикордонного міста Грубешів, вже неодноразово ставав об’єктом вандалізму.
На відео, опублікованому самим Брауном на платформі X, видно, як він важким інструментом, схожим на кувалду або сокиру, б’є по кам’яному обеліску з іменами 41 бійця УПА та українським тризубом. На кадрах також присутній інший чоловік, який допомагає знищувати пам’ятник.
“Цю справу слід було вирішити вже в перший день після виявлення цієї, до речі, анонімної самовільної споруди, і зробити це могли б звичайні служби, зовсім не обов’язково спеціальні”, – заявив Браун на відео.
За словами Брауна, обеліск нібито “ображає пам’ять жертв” Волинської трагедії та “прославляє нацизм і бандеризм”. Варто зазначити, що “бандеризм” як ідеологічний напрям є вигаданим пропагандистським гаслом, що поєднує ім’я Бандери з нацизмом.
Крім того, політик стверджував, що мешканці селища нібито бояться самостійно демонтувати пам’ятник, побоюючись можливих підпалів майна.
Перший пам’ятник УПА на цьому місці, за даними польських ЗМІ, було встановлено наприкінці 90-х років. У 2019 році на могилі з’явився великий гранітний камінь з вигравіюваним гербом України та написом із даними про похованих.
Однак, як пояснювало Люблінське воєводське управління, могила членів УПА не внесена до реєстру військових могил і кладовищ, який веде воєвода.
Районна прокуратура в Грубешові розпочала провадження у цій справі, кваліфікуючи дії як “образу української національної групи шляхом пошкодження місця поховання осіб, які загинули в боротьбі зі співробітниками НКВС”. За це законодавство передбачає до 5 років позбавлення волі.
“Ми не воюємо з мертвими” – реакція України
“Політичні маргінали в Польщі не придумали нічого кращого, ніж воювати з могилами. У час, коли йде реальна війна, яка становить екзистенційну загрозу і для України, і для Польщі”, – заявили у МЗС України в коментарі BBC News Україна.
“Це ганебна та аморальна поведінка, яка не може викликати нічого, крім сорому і засудження у будь-якої нормальної людини”, – додали в міністерстві.
МЗС України очікує від польських органів “належної правової оцінки цих дій, відновлення пошкодженої могили, а також інших місць української пам’яті в Польщі та недопущення подібних випадків у майбутньому”.
Українські дипломати підкреслили, що Україна послідовно виступає за однаковий принцип по обидва боки кордону: українські місця пам’яті в Польщі та польські місця пам’яті в Україні мають бути захищеними.
“Ніхто не має права перетворювати пам’ять і шану до померлих на циркову виставу для досягнення своїх політичних цілей. Як говорить польське прислів’я: “Як немає чим привернути увагу, то треба зробити виставу”, – зазначили в МЗС.
Не перший напад
Цей пам’ятник воїнам УПА у Білостоку вже неодноразово зазнавав нападів вандалів. Лише кілька тижнів тому його розмалювали фарбою з балончика, а також зрізали арку, що прикрашала пам’ятник.
Український історик Володимир Бірчак ставить запитання: “Чи могли б ви уявити схожу ситуацію в Україні? Думаю, що ні. Україна завжди толерантно ставилась і ставиться до пам’яті. Ми не воюємо із мертвими”.
Бірчак нагадав, що саме через наругу над українськими могилами у Польщі Україна призупиняла видачу дозволів на ексгумацію жертв Волинської трагедії польській стороні.
Він зазначив, що минуло 10 років відтоді, як українські пам’ятники в Польщі почали руйнувати, і “жодного пам’ятника і могили не відновили”, незважаючи на обіцянки польської сторони, включно з Президентом Анджеєм Дудою.
Після запровадження мораторію на ексгумацію Українським інститутом національної пам’яті у 2017 році, польський політикум використовував цю заборону як аргумент у дискусіях щодо Волинської трагедії, здобуваючи підтримку серед правих і ультраправих виборців.
У листопаді 2024 року міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна не перешкоджатиме ексгумації, і пошукові роботи на місцях масових вбивств відновилися на заході України. Водночас, за словами Бірчака, поляки продовжують розкопки, а українцям за рік було видано лише один дозвіл.
1 вересня стало відомо, що Польща видала дозвіл Україні на проведення пошукових робіт на території села Ласків на Холмщині (схід Польщі) у місці ймовірного поховання українців, загиблих в етнічних чистках у березні 1944 року. Про це повідомив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.
У березні 1944 року підрозділи польського підпілля, зокрема Армії Крайової та Батальйонів хлопських, здійснили напади на українські села Холмщини. За даними УІНП, в ході цієї операції було вбито від 1500 до 2000 українців.