Від аеропорту Лейпцига до Чорного моря, російська кампанія агресії в сірій зоні проти Європи стрімко загострюється останніми місяцями. Це розмиває визначення «гібридної війни», яке зазвичай розуміється як дії ворожих держав, що стирають межу між миром і війною.
Досі європейські лідери реагували рішучими заявами, але не наважилися запровадити додаткові витрати для Кремля. Це навряд чи зупинить президента Росії Володимира Путіна. Навпаки, критики невиразної реакції Європи стверджують, що порожні балачки лише заохотять подальшу російську ескалацію.
Зважаючи на зростаючу зухвалість Росії, виникають побоювання, що Кремль може спробувати випробувати рішучість НАТО найближчими місяцями, розпочавши обмежене вторгнення на територію Альянсу. Данська військова розвідка нещодавно опублікувала оцінку загрози, попереджаючи, що Путін може атакувати державу НАТО, яка межує з Росією. Інші західні розвідки поділяють ці занепокоєння.
Ризик конвенційної війни між Росією та НАТО залишається низьким, але навіть найконсервативніші аналітики очікують продовження поточної траєкторії російської агресії. Мета Москви – використати розбіжності в НАТО та посилити європейську непевність, дискредитуючи зобов’язання Альянсу щодо колективної безпеки. Кремль сподівається, що таким чином він зможе зменшити європейську підтримку України та ізолювати Київ.
Росія використовує метод «кипіння жаби», як нещодавно сказала Politico Europe колишня заступниця генерального секретаря НАТО Камілла Гранд. «Те, що вчора нас шокувало, сьогодні стає нормою, і так далі, доки ви не опинитеся в набагато інтенсивнішій ситуації. Вони випробовують межі».
Здатність Європи реагувати обмежена широким небажанням ризикувати повномасштабним конфліктом з Росією. Однак існує багато кроків, які можна вжити, не провокуючи ширшої війни. Наприклад, європейські лідери можуть почати з відмови від евфемістичних розмов про «гібридну війну» на користь більш прямої мови, яка відображає реальність російських нападів на Європу.
Також необхідно досягти прогресу в консолідації нової оборонної архітектури для Європи. Під час свого звернення «Про стан Союзу» у вересні президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн виступала за створення Європейської ради безпеки, яка об’єднає держави-члени ЄС з Великою Британією, Норвегією, Канадою, Україною та іншими партнерами. Це перспективна ініціатива, яка має потенціал призвести до більш рішучої та єдиної європейської відповіді на російську агресію в сірій зоні.
Європа також може скористатися багатим досвідом України у протидії агресивним діям Росії поза полем бою. Від саботажу інфраструктури до кібератак та дезінформації – багато російських тактик, що нині застосовуються проти Європи, вперше були відпрацьовані в Україні.
Україна може допомогти Європі, поділившись уроками, засвоєними за роки, допомагаючи виявляти російські пропагандистські наративи, викривати дезінформаційні мережі та координувати ефективні комунікаційні стратегії. Кремль нині намагається поляризувати європейські суспільства та вплинути на громадський дискурс напередодні майбутніх виборів. Це включає фінансування та посилення проросійських популістських партій з метою підриву підтримки України. Київ надто добре знайомий з цією тактикою.
Тим часом Росія все частіше вербує так званих «одноразових агентів» по всій Європі через онлайн-платформи для скоєння актів саботажу, підпалів, вандалізму та нападів на критичну інфраструктуру. Київ має значний досвід розслідування та виявлення мереж, що використовуються в цих операціях, і зумів протидіяти зусиллям з вербування. Європейські правоохоронні та безпекові органи можуть багато чого навчитися у своїх українських колег, тоді як більша інтеграція та обмін даними можуть підірвати ефективність тактики Кремля.
Українські зусилля із захисту критичної інфраструктури країни від російських атак також дають важливі підказки для Європи. Від енергетичного сектору до транспорту, зв’язку та цифрових послуг – Україна змушена щодня захищати свою національну інфраструктуру понад десятиліття. Європейські країни вже використовують цей український досвід, але можна зробити більше, щоб забезпечити максимальну безпеку надзвичайно вразливого інфраструктурного фронту Європи.
Думки розходяться щодо того, наскільки далеко Путін готовий зайти у своїй тіньовій війні проти Європи, але малоймовірно, що напруженість зменшиться, доки триває вторгнення в Україну. Оскільки Росія залишається загрозою, європейські лідери повинні знайти способи захистити свої країни, демонструючи при цьому силу, яка буде переконливою для Кремля. Україна має ідеальні можливості допомогти.
Райан Пріор – автор та журналіст. Він писав для CNN, Daily Beast, USA Today та інших видань, має досвід роботи в Україні. Він є членом Ради з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations term member) та має ступінь MPA від Гарвардської школи Кеннеді. Марія Ковач – менеджерка зі стратегічних партнерств у Центрі міжнародної безпеки Serpens та радниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, має понад десятирічний досвід роботи в українських урядових комунікаціях, публічній дипломатії та євроатлантичній інтеграції.
Подальше читання
UkraineAlert 29 вересня 2026 року
Інновативний робототехнічний наступ України зупинив річні російські завоювання
Надії президента Росії Володимира Путіна захопити Донбас на сході України останніми місяцями зазнали серйозного удару через інновативний український наступ, який зупинив річні російські територіальні завоювання, пише Девід Кіріченко.
Конфлікти Військова промисловість
UkraineAlert 8 жовтня 2026 року
Російські реактивні дрони становлять загрозу безпеці далеко за межами України
Російські реактивні дрони нині тероризують цивільне населення України та порушують повсякденне життя мільйонів людей. Лише питання часу, коли інші країни також зіткнуться з цією загрозою, пише Леонід Барац.
Конфлікти Оборонні технології
UkraineAlert 8 жовтня 2026 року
Українці, що голодують, мусять подолати «дорогу смерті», щоб втекти від російської окупації
Гуманітарна катастрофа розгортається на окупованому Росією півдні України, оскільки кремлівська влада відмовляється дозволити евакуацію українських цивільних, що голодують, та опинилися в пастці на лінії фронту в місті Олешки, пише Олександр Толоконніков.
КонфліктиДрони Кібербезпека Дезінформація Дрони Вибори Європейський Союз Захист інфраструктури Неконвенційні загрози Росія Україна
Фото: Tdpa через Reuters Connect
Оригінал статті: www.atlanticcouncil.org