Український Інтернет Під Прицілом: Чи Загрожують Російські Атаки Стабільності Мережі?

З початку жовтня 2026 року українські датацентри зазнали значних пошкоджень внаслідок російських обстрілів. Восьмим об’єктом, що повідомив про руйнування, став датацентр “Омега Телеком” у Києві. Серед інших постраждалих – ключові гравці інтернет-ринку, такі як UTELS, “Павутина”, MiroHost, “Датагруп”, Cosmonova, DLine та “Парковий”.

Ці атаки вже мають відчутні наслідки для користувачів. 23 вересня приблизно 100 000 домогосподарств у Києві та області зіткнулися з проблемами доступу до фіксованого інтернету, про що повідомило Міністерство цифрової трансформації. Після ударів 26 вересня спостерігалися перебої з трансляціями телеканалів “Ми — Україна+”, “Армія TV”, тимчасово не функціонували деякі відеоплеєри на сайті “Суспільного”, а згодом проблеми з сигналом зафіксували також телеканали “Перший”, СТБ, 1+1 та “5 канал”.

Сергій Омельченко, засновник платформи Telecomsvit, пояснює, що масштаби наслідків залежать від типу обладнання, яке зазнало пошкоджень. Удар по датацентру може вплинути як на окремий онлайн-сервіс, так і на мережеву інфраструктуру, залишаючи абонентів провайдерів без зв’язку. Наприклад, після атаки на “Павутину” майже половина їхньої мережі тимчасово припинила роботу, хоча компанія оперативно відновила сервіс завдяки резервному обладнанню.

Чи загрожує повне зникнення Інтернету?

За словами Сергія Омельченка, удар по датацентру може призвести до відключення тисяч або навіть сотень тисяч абонентів одного чи кількох провайдерів. Однак, повністю вимкнути інтернет по всій Україні є вкрай складним завданням. Це зумовлено розподіленою структурою мережі: провайдери використовують різноманітні технічні майданчики, а система здатна автоматично переключатися на резервне обладнання або альтернативні маршрути.

Тривалість перебоїв напряму залежить від масштабу пошкоджень та наявності резервних потужностей. Перемикання на резервні ресурси може зайняти лічені секунди. Якщо ж резерв відсутній або був знищений, перенаправлення трафіку стає ручним і може тривати від кількох годин до кількох тижнів, залежно від обсягу пошкоджень мережі.

Сергій Демедюк, радник голови правління Інституту дослідження кібервійни (ICWR), попереджає, що в перші години після пошкодження датацентру зростають ризики кібербезпеки. Зокрема, це стосується фішингу: користувачі, які очікують на повідомлення від провайдера чи датацентру, можуть отримати підроблені запити на зміну DNS або надання доступу інженеру.

Ще одна небезпека – витік даних з пошкодженого обладнання. Сервери та диски, вивезені з датацентру після атаки, можуть містити конфіденційну інформацію, тому критично важливо, щоб дані на них були зашифровані.

Демедюк також наголошує, що під час поспішного відновлення зв’язку, маршрутизації, роботи серверів та DNS (системи, що допомагає браузеру знаходити сайт за його назвою) зростає ймовірність помилок.

Як підготуватися користувачам та бізнесу

Для користувачів:

• Супутниковий інтернет: Як альтернативу можна розглядати супутниковий інтернет (наприклад, Starlink). Однак, слід пам’ятати, що під час повітряних тривог його робота може бути порушена через радіоелектронну боротьбу (РЕБ).
• Готівка: В умовах перебоїв з інтернетом можуть виникнути проблеми з роботою платіжних терміналів і банкоматів, тому варто мати при собі готівку.
• Резервний мобільний оператор: SIM-картка іншого мобільного оператора дозволить роздавати інтернет зі смартфона у разі потреби. Проте, під час блекаутів можливе значне навантаження на мережу, що може погіршити якість зв’язку.
• Другий фіксований провайдер: Підключення до послуг ще одного фіксованого інтернет-провайдера є доцільним. Якщо компанії використовують різні технічні майданчики, проблеми в одного провайдера не обов’язково торкнуться іншого. Важливо зробити це заздалегідь, адже в періоди блекаутів черги на підключення можуть сягати понад 30 днів.
• Обмін Wi-Fi з сусідами: Заздалегідь можна домовитися з сусідами про спільне користування Wi-Fi, якщо у вас різні провайдери. Для безпеки рекомендується створити окрему гостьову мережу з паролем і надавати доступ лише довіреним особам.

Для бізнесу:

• Незалежна резервна інфраструктура: Ключовим є забезпечення незалежності резервної інфраструктури від основної. Це означає використання окремого маршруту для другого провайдера, а резервне обладнання та критичні сервіси мають бути розміщені на іншому майданчику.
• Регулярне резервне копіювання: Необхідно регулярно створювати резервні копії даних та сервісів. Важливо заздалегідь перевірити можливість швидкого відновлення роботи з них: розгорнути копію на іншому майданчику, виміряти час відновлення та оцінити потенційні втрати даних.
• Розміщення за кордоном: Сайти та бази даних можна розміщувати на серверах за кордоном. Однак, мережу, що з’єднує українських користувачів з інтернетом, перенести в іншу країну неможливо, оскільки її обладнання та кабелі фізично розташовані в Україні.
• Укріплені приміщення: Для захисту критично важливого обладнання необхідно розміщувати його в укріплених приміщеннях.

Анастасія Ампілогова

Журналістка

Порада від Шефа:

Щоб мінімізувати ризики втрати доступу до інтернету, особливо для бізнесу, варто розглянути гібридний підхід. Поєднайте стабільність кількох фіксованих провайдерів з гнучкістю супутникового зв’язку. Заздалегідь протестуйте механізми перемикання між ними, щоб у критичний момент процес був максимально швидким та автоматизованим. Не забувайте про безпеку: окремі мережі для гостей та надійне шифрування даних – це ваші перші лінії оборони.

Подробиці можна знайти на сайті: ain.ua