Резерв на півроку: як малим та середнім підприємствам вдається впоратися зі зростанням витрат та дефіцитом працівників — Delo.ua

Фото до статті
  • Андрій Длігач

    д.е.н., голова Advanter Group, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України

Поки макроекономічні обговорення концентруються на загальних індикаторах відродження, реальний малий та середній бізнес щоденно вирішує практичне завдання – як зберегти операційну діяльність у контексті стрімкого зменшення маржі. Для переважної більшості підприємців 2026 рік став періодом вичерпання “минулих” моделей пристосування.

Нові операційні реалії: функціонування на половину потужності

Дані 25-ї хвилі дослідження Advanter Group показують: завантаженість виробничих потужностей МСБ залишається стабільно недостатньою, сягаючи в середньому 61,9%. Найскладніше становище у мікробізнесу, який використовує лише 58,6% своїх можливостей (малий бізнес – 63,5%, середній – 64,6%). Загалом по ринку кожна третя компанія наразі працює менш ніж на половину своєї спроможності.

Індекс ділової активності UBI (34,8) продовжує перебувати глибоко в зоні негативних прогнозів. Однак, є характерна ознака: виробничий сектор (34,8) практично наздогнав невиробничий (34,6), хоча ще навесні демонстрував значно більший песимізм. Виробники адаптуються, проте роблять це під тиском жорстких економічних умов.

Маржинальні ножиці: чому підвищення цін більше не є панацеєю

Основний операційний виклик для керівника сьогодні – це скорочення прибутковості внаслідок випереджаючого зростання витрат. 85% бізнесів констатували збільшення операційних витрат – у середньому на 19,1%.  Найбільший вплив на бюджети підприємств справили чотири статті витрат:

  1. Комунальні платежі (електроенергія, газ) — 64,2% згадок;
  2. Логістика та перевезення — 63,4%;
  3. Витрати на персонал — 60,4%;
  4. Сировина, матеріали та товари — 57,9%.

Підприємці опинилися у подвійній складній ситуації: 92% відчувають тиск щодо цін, але перекласти нові витрати на кінцевого споживача заважає зниження купівельної спроможності (при цьому платоспроможний попит оцінюється в 82,5% від рівня 2025 року). 37,4% бізнесів взагалі не ризикують підвищувати ціни, побоюючись втратити клієнтську базу. 

А серед тих 55,3%, хто все ж зважився на підвищення, три чверті (75,5%) все одно зафіксували зниження прибутковості (зокрема, 13,7% стали збитковими).

Останні новини

  • Категорія Новини

    Реєстр збитків: бізнес може заявити про втрату майна на окупованих територіях через “Дію”

  • Категорія Новини

    Росія вдарила по ТЕЦ “Нафтогазу”: все обладнання виведено з ладу

  • Категорія Новини

    Повінь у Непалі вивела з ладу ГЕС: країна може звернутися за електроенергією до Індії

Всі новини

Загалом по вибірці падіння рентабельності відчули 74,8% компаній. Як наслідок, середня оцінка фінансової стійкості МСБ становить лише 2,66 за 5-бальною шкалою. 45,5% підприємств мають фінансову подушку безпеки менше ніж на 6 місяців, і лише 14,3% почуваються стабільно та мають запас міцності понад рік.

Як бізнес виживає: від оптимізації до феномену “нової хвилі”

У ситуації, коли підвищення цін більше не покриває витрати, єдиним доступним важелем для збереження маржі залишається операційна ефективність. Топові інструменти, які компанії використовують просто зараз:

  • оптимізація логістичних процесів та ланцюгів постачання (46,9%);
  • переговори з постачальниками щодо знижок та відстрочок платежів (31,6%);
  • інвестиції в енергоефективні технології та автономність (23,3%).

Водночас, тривожним сигналом є те, що 21,5% підприємств не вживають жодних додаткових заходів адаптації, продовжуючи виснажувати останні фінансові резерви.

Цікаву трендову динаміку демонструє порівняння компаній за віком. Дослідження виявило феномен: бізнес, заснований після 2022 року, показує суттєво кращі результати відновлення – 94% від рівня 2025 року проти 82% у компаній, заснованих до 2014 року.

“Молодші” компанії виявляються стійкішими не через більший капітал, а завдяки відсутності накопичених застарілих бізнес-процесів, більшій гнучкості персоналу та початковій орієнтованості на функціонування в умовах постійного шторму.

Ресурсний голод: кадри, кредити та гранти

Другим за критичністю фактором після витрат є кадровий дефіцит. 50,5% опитаних керівників називають брак кваліфікованих фахівців головним перешкодою для розвитку. Мобілізаційне навантаження (у середньому близько 10% штату перебуває в лавах ЗСУ) у поєднанні з відмовами у бронюванні (63% відмов серед тих, хто подавав заявки) створили гострий дефіцит на ринку праці.

Як наслідок, витрати на оплату праці зросли в середньому на 13,7%. Керівники змушені підвищувати ставки, щоб утримати ключових фахівців, навіть на тлі падіння обсягів виробництва.

Щодо залучення фінансових ресурсів, то тут спостерігається цікавий парадокс:

Кредитування працює, але попиту немає: Конверсія банківських заявок висока (74%), проте 29% бізнесів взагалі не готові брати кредити за жодної ставки, а решта згодна лише на пільгові умови (до 10%). На ринкових умовах гроші бізнесу не потрібні через низьку окупність проєктів.

Грантовий потенціал не використовується: Понад половина підприємств (54,8%) взагалі не зверталися за грантовими програмами. А серед тих, хто спробував і отримав відмову, головна причина – не брак коштів у фондах, а невідповідність формальним критеріям (46,6%) та бюрократія при подачі документів (15,9%). 

Чек-лист для СЕО: як витримати удар у 2026–2027 роках

Аналіз результатів дослідження дозволяє виділити чотири пріоритетні напрями для управлінців на найближчі пів року:

  1. Жорсткий аудит логістики та енергозабезпечення. Оптимізація ланцюгів поставок і перехід на енергоефективні технології — це не просто тренд, а єдиний дієвий спосіб зберегти 3–5% маржинальності без підвищення цін для покупця.
  2. Перебудова кадрової політики. Забезпечити бізнес від кадрового дефіциту лише підвищенням заробітної плати більше неможливо. Акцент має робитися на внутрішню автоматизацію процесів, перекваліфікацію наявного персоналу та утримання ключової команди.
  3. Системна робота з безповоротним фінансуванням. Понад 50% бізнесів ігнорують гранти через бюрократичні перешкоди. Залучення окремого фахівця або зовнішньої експертизи для підготовки грантових заявок — це можливість отримати дешевий капітал для модернізації, коли кредити є занадто дорогими.
  4. Управління кеш-флоу в режимі “короткого горизонту”. З огляду на те, що 45,5% компаній мають запас менше ніж на 6 місяців, ключовим завданням СЕО є щотижневий контроль платоспроможності та побудова сценаріїв дій на випадок чергового стрибка операційних витрат чи просідання попиту.

Отже, український малий та середній бізнес вичерпав свій адаптаційний ресурс і опинився в операційному глухому куті через постійне зростання витрат, які ринок не дозволяє перекласти на споживача. 

Ситуацію критично ускладнює непередбачувана політика держави: загроза посилення фіскального тиску та недієва система бронювання співробітників замість наповнення бюджету підштовхують підприємців до згортання діяльності або переходу в тінь. 

Таким чином, подальше виживання легального сектору економіки залежить виключно від зміни державного підходу – відмови від ситуативного фіскального тиску на користь створення прогнозованих правил гри, захисту людського капіталу та забезпечення реальної підтримки для підприємців.

Джерело аналітичних даних: загальнонаціональне дослідження стану МСБ, Advanter Group (червень 2026, 503 респонденти).

  • Всі новини

  • Всі статті

Нове відео Відео-матеріал

HR Wisdom Summit 2026: як це було

Підписатися на Delo.ua

Source: delo.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *