Ветування закону про допомогу українцям без роботи у Польщ / Freepik
Вето президента Польщі Кароля Навроцького на закон про підтримку українців без роботи може мати серйозні наслідки для 22% біженців, які не мають офіційного працевлаштування. Найбільше від цього постраждають найбільш вразливі групи українців, для яких соціальний та медичний захист є життєво необхідним.
Про це Delo.ua повідомили в Gremi Personal.
Ветування закону про допомогу українцям
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький відмовився підписати поправку до закону про допомогу українцям, які залишили країну через війну. Він заявив, що доступ до польської системи охорони здоров’я повинні мати лише ті українці, які працюють і активно беруть участь у житті країни.
Навроцький підкреслив, що не підпише нову редакцію закону, доки ці положення не будуть змінені. Наразі чинні норми дійсні лише до 30 вересня 2025 року.
“Пан президент дуже здивував, адже під час передвиборчої кампанії він нічого не згадував про те, що виступає проти допомоги українцям”, —коментує ситуацію Юрій Григоренко, директор аналітичного центру Gremi Personal.
За даними аналітичного центру, станом на 30 червня 2025 року у Польщі під тимчасовим захистом (статус UKR) перебувало 992 505 українців — це близько 23% усіх осіб у ЄС з таким статусом.
З них 78% уже працевлаштовані, тоді як решта 22% економічно неактивних українців можуть найбільше постраждати від ветування закону.
Президентське рішення, на думку аналітиків, створює вкрай ризикову ситуацію для найменш захищених українців, які тимчасово не працюють, але потребують базового соціального захисту. Йдеться, зокрема, про матерів із дітьми, чиї чоловіки залишилися в Україні, а отже вони не мають можливості користуватися страховкою та отримувати повноцінну медичну допомогу. Саме ця категорія біженців може найбільше постраждати від запропонованих змін.
Водночас наголошується, що станом на 2025 рік понад 800 тисяч українців офіційно сплачують внески до ZUS — це близько двох третин усіх іноземних працівників у Польщі. Попри це, тема їхнього внеску в економіку країни часто залишається поза увагою.
Аналітики також висловлюють сподівання, що у найближчі місяці закон про допомогу українцям все ж буде ухвалений, адже цього вимагає Європейський Союз.
“Ані роботодавці, які наймають українців, ані самі громадяни не готові до повернення, і цей закон принципово нічого не змінить у їхній ситуації. Натомість відсутність медичного захисту для й без того вразливої групи українських громадян лише погіршить їхнє становище”, — наголошує Григоренко.
У Польщі нелегальна зайнятість серед іноземців зберігається, але вже не в таких масштабах, як раніше — нові правила фактично унеможливили роботу “в тіні”.
Водночас скасування спецзакону з 1 жовтня може спричинити хаос: сотні тисяч українців не встигнуть легалізувати перебування за старими нормами, що стане серйозним ударом по ринку праці та економіці Польщі. Експерти попереджають, що ініціатива президента може послабити відчуття безпеки навіть серед тих українців, які вже працюють, і спровокувати їх до переїзду в інші країни чи повернення в Україну.
Нагадаємо, у червні 2025 року кількість українців, що отримали тимчасовий захист у Польщі, зросла на 5,6 тисячі, досягнувши 992,5 тисячі осіб. Таке зростання є найвищим місячним показником (+0,6% за місяць) у Євросоюзі.
