Лі Сонмін, північнокорейський перебіжчик, став ключовою фігурою в українських зусиллях зрозуміти мотиви солдатів, яких Кім Чен Ин відправив воювати за Росію. Як експерт із Північної Кореї він працює над перекладами документів, аналізує захоплені матеріали та розробляє антиурядові листівки, що закликають північнокорейських військових здаватися. WSJ поспілкувався з Лі, щоб краще зрозуміти його роботу для українського війська.
Шукаємо 250 малих та середніх бізнесів, які змінюють правила гри. Якщо ваша компанія стрімко зростає та має амбіції стати лідером ринку — подайте заявку до Next250!
Лі Сонмін, 37-річний правозахисник, випускник Ліги Плюща, вільно володіє англійською та глибоко розуміє систему Пхеньяна. У грудні він став одним із перших за межами України, хто отримав доступ до щоденників та документів убитих на російсько-українській війні північнокорейських військових. В Україні майже немає фахівців, здатних аналізувати такі матеріали, тому його допомога залишається важливою.
На фронт Росія долучила близько 12 000 північнокорейських військових. Від моменту першого бою в грудні 2024-го третина з них загинули або отримали поранення, пише WSJ. Вони воюють у Курській області, що перебуває під контролем України з літа 2024 року.
Популярне Категорія Компанії Дата Вчора Корида по-українськи. МХП купила іспанську Uvesa після запеклої боротьби з місцевими гравцями. Скільки Косюку коштувала перемога
Лі Сонмін не має офіційного статусу в українському війську чи уряді – він допомагає на добровільних засадах. Аналізуючи документи, Лі помічає деталі, що розкривають, як саме Росія використовує солдатів з Північної Кореї: дати прибуття, раціон харчування, щоденні розпорядки. Його минуле в КНДР дає йому змогу розуміти, як держава виховує фанатичну відданість режиму. «Це міг би бути я, мертвий на полі бою», – каже Лі.
Верховний лідер Північної Кореї Кім Чен Ин та президент РФ Володимир Путін Фото Getty Images
Від контрабанди до допомоги Україні
Лі Сонмін у свої 20 років втік із Північної Кореї разом із матір’ю, залишивши рідне місто Хесан, де займався контрабандою китайських DVD-дисків, електровентиляторів і навіть цуценят. Через Китай і Лаос вони дісталися Сеула, де вже жила його сестра. У Південній Кореї Лі вивчав англійську, а згодом познайомився зі своєю майбутньою дружиною Крістін – американкою, яка поділяла його інтерес до прав людини.
Завдяки стипендії від Центру Джорджа Буша – молодшого він отримав освіту в Колумбійському університеті та особисто зустрівся з експрезидентом США. Після навчання Лі присвятив себе правозахисній діяльності, зокрема контрабанді флешок із незалежною інформацією до КНДР. У 2022 році він очолив корейський офіс Human Rights Foundation у Сеулі, запустив новинний сайт і почав організовувати правозахисні ініціативи.
Допомога Україні для Лі почалася несподівано – активіст Ахмед Хан надіслав йому запит у груповому чаті з українськими військовими. Лі отримав фото двох російських військових посвідчень із корейськими підписами та одразу помітив невідповідність: підписи не збігалися з іменами в документах. Це стало доказом того, що Росія приховує участь північнокорейців, видаючи їх за своїх солдатів. Москва та Пхеньян офіційно заперечують присутність військових КНДР на війні.
Ракетні установки КНДР під час військового параду в Пхеньяні, 27 липня 2013 року. Фото Getty Images
«Не вмирайте марно!»
Лі Сонмін перекладає документи з фронту, що показують низьку координацію між росіянами та північнокорейцями. Він помітив зміни в тактиці – Кремль почав використовувати менші групи північнокорейців для атак на українські дрони. У щоденниках загиблих він знайшов фразу: «Готуйся до війни всіма силами». Полонені північнокорейці розповіли WSJ, що вірили, ніби воюватимуть із південнокорейцями, які нібито підтримують Україну.
Інші записи, які переглянув WSJ, містили несподіване визнання: командир одного з підрозділів визнав провал місії. Для Лі це було шоком, у Північній Кореї військових виховують у переконанні, що їхня армія непереможна. В інших записах говорилося про серйозні втрати та «недостатнє знання тактики ворога».
Зараз Лі допомагає розробляти листівки, які чіпляють до українських дронів. На них – заклик до північнокорейських військових здаватися. Спочатку Лі Сонмін вважав, що текст «Будь ласка, не вмирайте марно!» надто м’який, тому запропонував змінити на більш категоричне: «Не вмирайте марно! Здача – єдиний спосіб вижити».
Допомагаючи Україні, Лі Сонмін хоче змінити свідомість північнокорейців на фронті. Він наголошує, що втеча з КНДР – не зрада, а право людини.
